Періодизація розвитку брендингу як інструменту державної політики
DOI:
https://doi.org/10.26642/ema-2025-4(114)-223-235Ключові слова:
брендинг міст, державна політика, післявоєнна відбудова, періодизація, публічне управлінняАнотація
Дослідження присвячено аналізу еволюції підходів вчених до використання брендингу як інструменту державної політики з 1980-х років до сьогодення з метою визначення теоретичного підґрунтя та пошуку шляхів його адаптації до українського контексту. Оцінено глобальну еволюцію бренду міста від міського маркетингу (1980–1990-ті) до партисипативних і орієнтованих на стійкість моделей (2010-ті та пізніше). Визначено, що брендинг еволюціонував від зовнішнього просування іміджу до комплексного інструменту публічного управління, з акцентом на автентичну ідентичність, інклюзивні практики та стратегічне планування. Обґрунтування періодизації розвитку брендингу як інструменту державної політики здійснено на основі огляду наукової літератури та структурування чотирьох ключових етапів: 1) міський маркетинг і просування місця (1980–1990-ті); 2) формалізація бренду як дисципліни (2000-ні); 3) критичний і партисипативний поворот (2010-ті); 4) фокус на стійкості та відновленні (після 2020 року). Отримані результати створюють міцне теоретичне підґрунтя для подальшого аналізу використання брендингу як інструменту публічної політики, дозволяючи дослідити його застосування в різних сценаріях міського розвитку, зокрема у формуванні інноваційних підходів до управління містами, що враховують сучасні глобальні тенденції, етичні виміри та потреби локальних громад, а також сприяють розробці адаптивних стратегій для майбутніх викликів у сфері публічного адміністрування.
Посилання
Anholt, S. (2007), «What is competitive identity? In S. Anholt, Competitive identity: The new brand management for nations, cities and regions», Palgrave Macmillan, pp. 1–23, doi: 10.1057/9780230627727_1.
Anttiroiko, A.-V. (2015), «City branding as a response to global intercity competition», Growth and Change, Vol. 46, Issue 2, рр. 233–252, doi: 10.1111/grow.12085.
Ashworth, G.J. and Voogd, H. (1990), «Selling the city: Marketing approaches in public sector urban planning», Belhaven Press.
Ashworth, G. and Kavaratzis, M. (2009), «Beyond the logo: Brand management for cities», J Brand Manag, Vol. 16, рр. 520–531, doi: 10.1057/palgrave.bm.2550133.
Ashworth, G.J. and Kavaratzis, M. (2015), «Rethinking the roles of culture in place branding», Rethinking Place Branding: Comprehensive brand development for cities and regions, in Kavaratzis, M., Warnaby, G. and Ashworth, G.J. (ed.), Springer International Publishing, CrossRef, Cham, Switzerland, pp. 119–134.
Avraham, E. and Ketter, E. (2008), Media strategies for marketing places in crisis: Improving the image of cities, countries and tourist destinations, Routledge, doi: 10.4324/9780080557076.
Dinnie, K. (2008), Nation Branding: Concepts, Issues, Practice, Butterworth-Heinemann, Oxford, 126 р.
Dinnie, K. (2011), «Introduction to the theory of city branding», City branding, in Dinnie, K. (ed.), pp. 3–7, Palgrave Macmillan, doi: 10.1057/9780230294790_1.
Eshuis, J. and Klijn, E.H. (2012), Branding in governance and public management, Routledge, London, doi: 10.4324/9780203145159.
Govers, R. and Go, F. (2009), Place branding: Glocal, virtual and physical identities, constructed, imagined and experienced. Palgrave Macmillan, doi: 10.1007/978-0-230-24702-4.
Green, A., Grace, D. and Perkins, H. (2016), «City branding research and practice: An integrative review», Journal of Brand Management, Vol. 23 (3), рр. 252–272, doi: 10.1057/bm.2016.8.
Haas, P.M. (1992), «Introduction: Epistemic communities and international policy coordination», International Organization, Vol. 46, Issue 1, рр. 1–35, doi: 10.1017/S0020818300001442.
Hankinson, G. (2004), «Relational network brands: Towards a conceptual model of place brands», Journal of Vacation Marketing, Vol. 10, Issue 2, рр. 109–121, doi: 10.1177/135676670401000202.
Kavaratzis, M. (2004), «From city marketing to city branding: Towards a theoretical framework for developing city brands», Place Brand Public Dipl, Vol. 1, рр. 58–73, DOI:10.1057/palgrave.pb.5990005
Kavaratzis, M. and Kokoris, Z. (2022), «Sustainable city branding narratives: a critical appraisal of processes and outcomes», Journal of Place Management and Development, doi: 10.1108/JPMD-09-2021-0093.
Kotler, P., Haider, D. and Rein, I. (1993), Marketing Places: Attracting Investment, Industry and Tourism to Cities, States and Nations, Free Press, New York.
Lucarelli, A. and Berg, P.O. (2011), «City branding: A state-of-the-art review of the research domain», Journal of Place Management and Development, Vol. 4, Issue 1, рр. 9–27, doi: 10.1108/17538331111117133.
Mohammadi Aydoghmish, F. and Rafieian, M. (2022), «Developing a comprehensive conceptual framework for city branding based on urban planning theory: Meta-synthesis of the literature (1990–2020)», Cities, Vol. 128, doi: 10.1016/j.cities.2022.103731.
Olins, W. (2002), «Branding the nation – the historical context», J Brand Manag, Vol. 9, рр. 241–248, doi: 10.1057/palgrave.bm.2540075.
Oliveira, E. and Dalto, É. (2021), «COVID-19 pandemic: Rethinking strategies for resilient urban and transport planning», Frontiers in Sustainable Cities, Vol. 3, doi: 10.3389/frsc.2021.668263.
Potapovs, M. (2024), «Place branding: Is it public policy, or isn’t it?», Place Branding and Public Diplomacy, Vol. 20 (3), рр. 275–292, doi: 10.1057/s41254-024-00327-8.
Ward, S.V. (2005), Selling places: The marketing and promotion of towns and cities 1850–2000, (e-book ed.), Original work published 1998, Routledge.
Warnaby, G. and Medway, D. (2022), «Introducing bi-directional participatory place branding: A theoretical model with multi-stakeholder perspectives», Place Branding and Public Diplomacy, doi: 10.1057/s41254-021-00256-4.
World Bank, Government of Ukraine, European Union, & United Nations (2025), Ukraine: Fourth rapid damage and needs assessment (RDNA4), February 2022 – December 2024, [Online], available at: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022025114040022/pdf/P1801741ca39ec0d81b5371ff73a675a0a8.pdf
Wright, R. (1993), «Policy Networks: Empirical Evidence and Theoretical Considerations», The American Political Science Review, doi: 10.2307/2939109.
Zavattaro, S.M. (2018), «What’s in a symbol? Big questions for place branding in public administration», American Review of Public Administration, Vol. 42, Issue 1, рр. 4–24, DOI:10.1177/073491491804200104.
Zenker, S., & Braun, E. (2010). The place brand centre–a conceptual approach for the brand management of places. Journal of Place Management and Development, 3(1), 60-70.Zenker, S. and Erfgen, C. (2014), «Let Them do the Work: A Participatory Place Branding Approach», Journal of Place Management and Development, Vol. 7, Issue 3, doi: 10.1108/JPMD-06-2013-0016.
Voytsitska, K.M. (2023), «A comprehensive mechanism for public management of economic development in urbanised areas under martial law and during post-war reconstruction», Economics, Management and Administration, No. 3 (105), рр. 110–123.
Sergienko, L.V. and Zakharov, D.M. (2023), «Opportunities for the restoration of war-affected urbanised territories in Ukraine», Economics, Management and Administration, No. 4 (106), рр. 109–114, doi: 10.26642/ema-2023-4(106)-109-114.
Sergienko, L. and Zakharov, D. (2024), «Methods for assessing war damage: approaches to recovery and compensation», Economics, Management and Administration, No. 3 (109), рр. 91–96, doi: 10.26642/ema-2024-3(109)-91-96.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Іван Володимирович Новосьолов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та на сайті журналу.
