Інституційні моделі управління брендингом міста як інструменту державної політики повоєнного відновлення
DOI:
https://doi.org/10.26642/ema-2025-3(113)-182-193Ключові слова:
брендинг міста, інституційні моделі, управління брендом, державно-приватне партнерство, співтворення бренду громадою, багаторівневе врядування, поствоєнне відновлення, публічне управління, державна політикаАнотація
Успішний брендинг міста вимагає не лише креативних комунікаційних зусиль, але й наявності відповідної інституційної моделі управління. Ці моделі є рамками або системами, які чітко визначають суб’єктів, що керують та координують процес брендингу (державні органи, приватні партнери, громади), механізми прийняття рішень, а також ресурси та інструменти, що використовуються. Стаття присвячена аналізу інституційних моделей управління брендингом міста у контексті поствоєнного відновлення України. Актуальність дослідження зумовлена потребою формування ефективних підходів до управління міським брендом, який слугує не лише комунікаційним інструментом, а й засобом стратегічного розвитку.
У роботі систематизовано та порівняно шість ключових моделей: адміністративно-управлінську, державно-приватного партнерства, інституційно-галузеву (через профільний департамент), агентську, модель співтворення бренду громадою та модель узгодженого багаторівневого управління. Для кожної моделі визначено логіку, ключові характеристики, сильні та слабкі сторони, а також наведено ілюстративні приклади світових практик. Результати аналізу моделей управління брендингом міста засвідчили, що універсальної моделі не існує, а вибір найбільш доцільного підходу залежить від локальних умов, ресурсів і цілей міського розвитку. Такий підхід дозволяє містам адаптувати та комбінувати елементи різних моделей, створюючи гібридні рішення, які відповідають специфіці конкретного контексту.
Посилання
Alsayel, A.A., Fransen, J. and de Jong, W.M. (2023), «City branding in a multi-level governance context: Comparing branding performance across five institutional models for urban development in Saudi Arabia», Journal of Place Management and Development, Vol. 16, Issue 1, рр. 60–78, doi: 10.1108/JPMD-07-2022-0061.
Hereźniak, M., & Anders-Morawska, J. (2015). City brand strategy evaluation: in search of effectiveness indicators. Journal of Place Management and Development, 8(3), 187-205. https://doi.org/10.1108/JPMD-06-2015-0023.
Audit Scotland (2018), Council’s use of arm’s-length external organisations (ALEOs), [Online], available at: https://audit.scot/uploads/docs/report/2018/nr_180518_councils_aleos.pdf
Belabas, W. and Eshuis, J. (2019), «Superdiversity and City Branding: Rotterdam in Perspective», Coming to Terms with Superdiversity, in Scholten, P., Crul, M. and van de Laar, P. (ed.), IMISCOE Research Series, Springer, Cham, doi: 10.1007/978-3-319-96041-8_11.
Belloso, J.C. (2011), «The city branding of Barcelona: A success story», City branding, in Dinnie, K. (ed.), Palgrave Macmillan, pp. 118–123, doi: 10.1057/9780230294790_15.
Bisani, S., Daye, M. and Mortimer, K. (2024), «Legitimacy and inclusivity in place branding», Annals of Tourism Research, Vol. 109, doi: 10.1016/j.annals.2024.103840.
Björkdahl, A. and Kappler, S. (ed.) (2017), Urban Peacebuilding in Divided Societies: Belfast, Mitrovica and Mostar, Routledge, Abingdon. DOI:10.1080/21647259.2013.783254
Braun, E. (2012), «Putting city branding into practice», Journal of Brand Management, Vol. 19 (4), рр. 257–267, doi: 10.1057/bm.2011.55.
Bugaric, B., Fikfak, A., Niksic, M. et al. (2019), «Public–private partnerships for urban development: Stakeholder views in Slovenia», European Public Law, Vol. 25, Issue 3, рр. 325–345, doi: 10.54648/EURO2019020.
Christchurch City Council, Share an idea, [Online], available at: https://ccc.govt.nz/the-council/how-the-council-works/reporting-and-monitoring/share-an-idea
Coventry University, Coventry City of Culture: Environmental focus study report, [Online], available at: https://pureportal.coventry.ac.uk/files/65933923/Coventry_City_of_Culture_Environmental_Focus_Study_Report.pdf
Eshuis, J. and Klijn, E.H. (2012), Branding in governance and public management, Routledge, London, doi: 10.4324/9780203145159.
Ginesta, X., de-San-Eugenio-Vela, J., Corral-Marfil, J.-A. and Montaña, J. (2020), «The role of a city council in a place branding campaign: The case of Vic in Catalonia», Sustainability, Vol. 12, Issue 11, doi: 10.3390/su12114420.
Greenley, G.E. and Foxall, G.R. (1997), «Multiple stakeholder orientation in UK companies and the implications for company performance», Journal of Management Studies, Vol. 34, Issue 2, рр. 259–284, doi: 10.1111/1467-6486.00051.
Grenfell, M., Hartigan, M., Fitzsimons, J.A. and Kernaghan, S. (2019), Living Melbourne: A bold new green plan for Melbourne, The Nature Conservancy.
Hanna, S. and Rowley, J. (2011), «Towards a strategic place brand-management model», Journal of Marketing Management, Vol. 27, Issue 5–6, рр. 458–476, doi: 10.1080/02672571003683797.
Hanna, S. and Rowley, J. (2015), «Towards a model of the place brand web», Tourism Management, Vol. 48, рр. 100–112, doi: 10.1016/j.tourman.2014.10.012.
Hatch, M.J. and Schultz, M. (2010), «Toward a theory of brand co-creation with implications for brand governance», Journal of Brand Management, Vol. 17, Issue 8, рр. 590–604, doi: 10.1057/bm.2010.14.
Henninger, C.E., Foster, C., Alevizou, P. and Frohlich, C. (2016), «Stakeholder engagement in the city branding process», Place Branding and Public Diplomacy, Vol. 12, Issue 4, рр. 285–298, doi: 10.1057/s41254-016-0002-1.
Hereźniak, M. (2017), «Place branding and citizen involvement: Participatory approach to building and managing city brands», International Studies: Interdisciplinary Political and Cultural Journal, Vol. 19, Issue 1, рр. 129–141, doi: 10.1515/ipcj-2017-0008.
Hospers, G.-J. (2020), «A short reflection on city branding and its controversies», Tijdschrift voor Economische en Sociale Geografie, Vol. 111, Issue 1, рр. 18–23, doi: 10.1111/tesg.12386.
Houghton, J.P. and Stevens, A. (2011), «City branding and stakeholder engagement», City branding, in Dinnie, K. (ed.), Palgrave Macmillan, pp. 45–53, doi: 10.1057/9780230294790_6.
Jovic, M. (2018), «Branding post-conflict cities and nations: Theory and cases», D.Sc. Thesis of dissertation, University of Westminster, doi: 10.34737/q5520.
Kavaratzis, M. (2004), «From city marketing to city branding: Towards a theoretical framework for developing city brands», Place Branding and Public Diplomacy, Vol. 1 (1), рр. 58–73, doi: 10.1057/palgrave.pb.5990005.
Kavaratzis, M. (2012), «From “necessary evil” to necessity: Stakeholders’ involvement in place branding», Journal of Place Management and Development, Vol. 5 (1), рр. 7–19, doi: 10.1108/17538331211209013.
Las Vegas Convention and Visitors Authority (2019), Board policies, [Online], available at: https://assets.simpleviewcms.com/simpleview/image/upload/v1/clients/lasvegas/BOARD_POLICIES_10_2019_04514505-d06f-4ee1-b738-871d59073070.pdf
Las Vegas Convention and Visitors Authority, [Online], available at: https://www.lvcva.com/
London & Partners, [Online], available at: https://www.londonandpartners.com/
Lucarelli, A. (2015), «The political dimension of place branding», D.Sc. Thesis of dissertation, Stockholm University.
McCollum, B. (2017), «Detroit Hustles Harder clothing brand shows no signs of slowing down», Detroit Free Press, [Online], available at: https://www.freep.com/story/entertainment/2017/06/30/detroit-hustles-harder-clothing/441275001/
Merrilees, B., Miller, D. and Herington, C. (2013), «City branding: a facilitating framework for stressed satellite cities», Journal of Business Research, Vol. 66 (1), рр. 37–44, doi: 10.1016/j.jbusres.2011.07.021.
Mitchell, R.K., Agle, B.R. and Wood, D.J. (1997), «Toward a theory of stakeholder identification and salience: Defining the principle of who and what really counts», Academy of Management Review, Vol. 22, No. 4, рр. 853–886, doi: 10.2307/259247 6.
Moore, R. (2016), «Rebranding Belfast: Chromatopes of (post-)conflict», Signs and Society, Vol. 4 (S1), рр. S138–S162, doi: 10.1086/68468.
National Geographic (2023), «How Dresden in Germany is capitalizing on its spirit of renewal», [Online], available at: https://www.nationalgeographic.com/travel/article/how-dresden-is-capitalizing-on-its-spirit-of-renewal
Northover, J. (2010), «A brand for Belfast: How can branding a city influence change?», Place Branding and Public Diplomacy, Vol. 6 (2), рр. 104–111, doi: 10.1057/pb.2010.9.
«Old Glasgow», Tumblr, [Online], available at: https://oldglasgow.tumblr.com/
Ooi, C.-S. (2006), Tales From Two Countries: The Place Branding of Denmark and Singapore, Copenhagen Discussion Papers, Asia Research Centre, Copenhagen Business School, No. 9.
Skinner, H. and Gould, M. (2007), «Branding on ambiguity? Place branding without a national identity: Marketing Northern Ireland as a post-conflict society in the USA», Place Branding and Public Diplomacy, Vol. 3 (1), рр. 100–113, doi: 10.1057/palgrave.pb.6000051.
Stamp, J. (2012), «Rebranding Amsterdam and what it means to rebrand a city», Smithsonian Magazine, [Online], available at: https://www.smithsonianmag.com/arts-culture/rebranding-amsterdam-and-what-it-means-to-rebrand-a-city-19539392
«Postcard perfect: The big business of city branding» (2014), The Guardian, [Online], available at: https://www.theguardian.com/cities/2014/may/06/postcard-perfect-the-big-business-of-city-branding
Potapovs, M. (2024), «Place branding: Is it public policy, or isn’t it?», Place Branding and Public Diplomacy, Vol. 20 (3), рр. 275–292, doi: 10.1057/s41254-024-00327-8.
Reuters (2024), «Mostar divers compete celebrating 20th anniversary of rebuilt Old Bridge», [Online], available at: https://www.reuters.com/lifestyle/mostar-divers-compete-celebrating-20th-anniversary-rebuilt-old-bridge-2024-07-29/
Schulz, J. (2022), «Risk governance in the early pandemic: Governance roles and Coleman’s taxonomy of social actors», American Behavioral Scientist, Vol. 68 (6), рр. 791–809, doi: 10.1177/00027642221132175.
«What is a destination marketing organization (DMO) + 8 iconic examples» (2025), Seeker, [Online], available at: https://products.seeker.io/blog/destination-marketing-organization/
Taylor, A. (ed.) (2016), Glasgow: The Autobiography. Harry Diamond (interview 1983), Birlinn Ltd, pp. 241–242.
«Branding a city region: Case study of OnlyLyon, France» (2018), The Place Brand Observer, [Online], available at: https://placebrandobserver.com/branding-city-region-case-study-onlylyon-france/
UNESCO World Heritage Centre (2005), «Old Bridge Area of the Old City of Mostar», [Online], available at: https://whc.unesco.org/en/list/946/
Volčič, Z., Erjavec, K. and Peak, L. (2014), «Branding post-war Sarajevo», Journalism Studies, Vol. 15, Issue 6, рр. 726–742, doi: 10.1080/1461670X.2013.837255.
Ye, L. and Björner, E. (2018), «Linking city branding to multi-level urban governance in Chinese mega-cities: A case study of Guangzhou», Cities, Vol. 80, рр. 29–37, doi: 10.1016/j.cities.2017.10.018.
Zenker, S. and Erfgen, C. (2014), «Let Them do the Work: A Participatory Place Branding Approach», Journal of Place Management and Development, Vol. 7, Issue 3, doi: 10.1108/JPMD-06-2013-0016.
Zhao, Y. (2015), «”China's leading historical and cultural city”: branding Dali City through public-private partnerships in Bai architecture revitalization», Cities, Vol. 49, рр. 106–112, https://doi.org/10.1016/j.cities.2015.07.009
Svirko, S.V., Vlasyuk, T.O., Shevchuk, O.A. and Suprunova, I.V. (2023), «Public-private partnership as a tool for the innovative development of urbanised territories», Economics, Management and Administration, No. 1 (103), рр. 118–127.
Sergienko, L.V. and Zakharov, D.M. (2023), «Opportunities for the restoration of war-affected urbanised territories in Ukraine», Economics, Management and Administration, No. 4 (106), рр. 109–114, doi: 10.26642/ema-2023-4(106)-109-114.
Sergienko, L. and Zakharov, D. (2024), «Methods for assessing war damage: approaches to recovery and compensation», Economics, Management and Administration, No. 3 (109), рр. 91–96, doi: 10.26642/ema-2024-3(109)-91-96.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Іван Володимирович Новосьолов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та на сайті журналу.
