Духовна роль УГКЦ у формуванні української нації і держави: державно-управлінський вимір

Анотація

В умовах збройної російської агресії питання духовної ролі Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у формуванні української нації і держави набуває вагомого пріоритету. Релігійна проблематика буття України є доволі складною і багатоаспектною, оскільки торкається питань державотворчих процесів, культури, історії, національної ідентичності, політики і навіть важливих геополітичних інтересів українського суспільства. У комплексній системі гуманітарного знання одна з ключових ролей належить саме релігії і християнській теології, адже саме вони є духовною підвалиною становлення і розвитку європейської культури та науки.

Досліджено концептуальні засади соціального вчення УГКЦ, що впливає на процеси національного і державного будівництва. Особливу увагу приділено трансформації християнського теологічного знання в державно-управлінській науці. Проаналізовано взаємодію Української держави і УГКЦ. Окреслено суттєвий вплив церкви на історію, культуру та націотворення. Релігійна, культурно-історична трансформація сучасного світу висуває нові вимоги до гуманітарної науки. Вивчення основних засад суспільства і держави не може обмежуватися виключно «класичними» постулатами радянської марксистсько-ленінської матеріалістичної парадигми. Визначено, що державно-управлінська наука гармонійно вбудована у загальну архітектуру світової релігійно-філософської думки, культури, історії і християнської теології. Актуальність теми синтезу релігії і політології також посилюється процесом вивчення досвіду щодо розвитку теології в найкращих світових університетах світу.

Обґрунтовано, що ефективна діяльність державних службовців вимагає від фахівців з державного управління не лише глибоких знань з політології, менеджменту, а й здатності орієнтуватися в релігійній проблематиці держави, використовуючи доцільні теологічні й соціогуманітарні підходи. В умовах війни, пропаганди і політичної маніпуляції особливої актуальності набуває питання національної ідентичності і духовної безпеки існування та розвитку релігійних організацій. Інтеграція політології, державного управління і християнської теології створює можливості для гармонійного духовного розвитку особистості, формування критичного мислення науковців, ефективної взаємодії церкви, держави і громадянського суспільства.

Завдання державно-управлінської науки полягає у підготовці освічених фахівців, які повинні не лише володіти знаннями з управління, а й вміти орієнтуватися в різних теологічних питаннях релігійного буття християнських організацій України, використовуючи релігієзнавчі інструменти пізнання світу. Інтеграція теологічного і державно-управлінського знання може стати потужним засобом розвитку сучасної гуманітаристики, оскільки поєднує різні підходи до вивчення людини і суспільства в контексті історії, культури і релігії.

З теологічної точки зору, такий підхід задовольняє духовну пізнавальну потребу особистості у трансцендентному, сприяє розвитку філософського просторового мислення та інтеграції релігійного знання в сучасну науку. Крім того, він формує ціннісні орієнтири розвитку людини та інтелектуальної діяльності у парадигмі християнської теології, що суттєво впливає на духовний стан людини. Водночас рівень готовності майбутніх фахівців до впровадження такого інтегрованого і теологічного складного підходу до державного управління залишається недостатньо дослідженим.