Фактори формування національної системи охорони здоров’я як об’єкта державної політики

Анотація

У статті розкрито науково-методологічні засади формування національної системи охорони здоров’я як складного міждисциплінарного об’єкта державної політики. Обґрунтовано необхідність введення до наукового обігу поняття «національна система охорони здоров’я», що дозволяє поєднати управлінський, правовий, економічний, соціальний та медичний підходи до забезпечення здоров’я населення. На основі проведеного аналізу виокремлено п’ять основних груп факторів, які визначають зміст і функціонування національної системи охорони здоров’я: природно-кліматичні, соціально-економічні, науково-технологічні, культурно-ментальні та політико-правові. Доведено, що кожна з цих груп чинників впливає як на стан громадського здоров’я, так і на інституційно-організаційну структуру системи охорони здоров’я держави. Зокрема, природно-кліматичні умови визначають рівень захворюваності населення; соціально-економічні – можливості фінансування та доступність медичних послуг; науково-технологічні – рівень цифровізації, інновацій та телемедицини; культурно-ментальні – ставлення громадян до профілактики й лікування; політико-правові – нормативне забезпечення та форми реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. У результаті систематизації визначено структурно-функціональні складові національної системи охорони здоров’я як об’єкта державного управління: суб’єктну, методологічну та об’єктну. Обґрунтовано, що формування національної системи охорони здоров’я потребує комплексного підходу, заснованого на взаємодії зазначених факторів, гармонізації з європейськими стандартами та посиленні ролі держави у забезпеченні стійкості, ефективності та інклюзивності системи охорони здоров’я.