Вплив цифрових технологій на міжнародну торгівлю

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26642/ema-2025-3(113)-131-134

Ключові слова:

цифрова торгівля, електронна комерція, блокчейн, ШІ у торгівлі, глобальні ланцюги постачання, торговельне фінансування, цифровий розрив

Анотація

Цифрові досягнення революціонізували міжнародну торгівлю, забезпечивши ефективність та інноваційність, і водночас створивши нові виклики. Зростання електронної комерції, представлене, зокрема, такими платформами, як Amazon і Alibaba, дало можливість малим і середнім підприємствам (SME / МСП) виходити на глобальні ринки. За даними СОТ, світовий експорт у сфері електронної комерції зріс із 4 трлн доларів (2019) до 6,3 трлн (2023). Штучний інтелект і блокчейн додатково підсилюють торгівлю: ШІ оптимізує ланцюги постачання та долає мовні бар’єри, тоді як блокчейн скорочує час оформлення торговельних документів із 5–10 днів до менш ніж 24 годин, зменшуючи ризики шахрайства (IBM, 2022). IoT (Інтернет речей) і цифрові двійники також підвищують стійкість ланцюгів постачання: за даними логістичного оператора DHL, завдяки відстеженню за допомогою сенсорів втрати через зіпсовані товари скоротилися на 30 % [1]. Однак цифрова торгівля стикається з серйозними перешкодами. Кіберзагрози завдають щорічних збитків на 6 трлн доларів (McAfee, 2023), зокрема зупиняючи роботу портів і морських перевезень. Регуляторна фрагментація – наприклад, відмінності між GDPR (Загальний регламент захисту даних ЄС) та китайським законодавством про дані – збільшує витрати на дотримання вимог. Крім того, зберігається суттєвий цифровий розрив: лише 30 % африканських МСП беруть участь у транскордонній електронній комерції (ITC, 2023), значно відстаючи від західних країн через проблеми з інфраструктурою та браком цифрових навичок [2]. Подолання цих викликів потребує глобальної співпраці. Гармонізовані угоди, як-от DEPA, можуть стандартизувати правила цифрової торгівлі, тоді як державно-приватні партнерства мають розширювати доступ до широкосмугового інтернету та цифрової грамотності на ринках, що розвиваються. Не менш важливим є посилення кібербезпеки шляхом створення спільних протоколів. Отже, цифровізація пропонує безпрецедентні переваги для торгівлі, проте потребує збалансованої політики для забезпечення безпеки, інклюзивності та справедливого зростання. Лише завдяки скоординованим діям можна реалізувати її повний потенціал.

Посилання

Akerman, A. et al. (2022), «Digital Trade and Global Export Growth», Journal of International Economics, Vol. 107, рр. 103–128.

Ferracane, M. et al. (2023), «Blockchain in Trade Finance: A Game Changer», WTO Working Paper.

IBM (2022), «How Blockchain Transforms Supply Chains», IBM Global Trade Report.

International Trade Centre (ITC) (2023), «SMEs and Digital Trade in Africa».

McKinsey & Company (2021), The Future of Digital Trade: Opportunities and Risks.

McAfee (2023), Cybercrime and Global Trade: The Hidden Costs.

World Trade Organization (WTO) (2023), World Trade Report: Digital Trade Policies for Inclusive Growth.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-20

Як цитувати

Чжан, Х. (2025). Вплив цифрових технологій на міжнародну торгівлю. Економіка, управління та адміністрування, (3(113), 131–134. https://doi.org/10.26642/ema-2025-3(113)-131-134

Номер

Розділ

ПІДПРИЄМНИЦТВО, ТОРГІВЛЯ ТА БІРЖОВА ДІЯЛЬНІСТЬ