Директиви ЄС та державна політика Литовської республіки щодо гармонізації механізмів протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом (у контексті російсько-української війни)

Анотація

У статті запропоновано аналіз особливостей реагування державних органів Литви на виклики, пов’язані зі спільними для всього ЄС загрозами, насамперед у контексті сучасної війни та фінансуванням росії як держави-терориста, шляхом відмивання грошей. Автор зосередив увагу і на особливостях формування загальних підходів, інституалізації та структуризації системи і органів, відповідальних за протистояння із легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом. Ці гроші мають стосунок до кримінальної сфери та пов’язуються із відмивання коштів, які використовуються і для фінансування тероризму, а отже – несуть загрозу існування демократичних інституцій в країнах із радянським минулим. Стаття має перш за все узагальнюючий та прикладний характер, пов’язаний із вивченням, ретельним аналізом документів (первинних), а також вторинних даних (передусім результатів журналістських розслідувань), професійною діяльністю автора статті як консультанта у сфері протидії відмивання коштів та фінансування тероризму. Важливими фокусом дослідження є розгляд механізмів гармонізації державного управління Литовської республіки й національного законодавства до загальноєвропейського та загальносвітового унормування боротьби з незаконним обігом коштів і фінансуванням тероризму. Серед методів дослідження – порівняльний, який дозволяє виокремити спільні та особливі риси реалізації внутрішньої політики (та діяльності відповідних державних структур й інститутів громадського сектору і приватної сфери) в Литві, інших країнах Балтії та в цілому у ЄС, які спрямовуються на гармонізацію загальноєвропейських підходів та практик в окресленій сфері. Серед інших методів, використаних у дослідженні, – історико-ретроспективний, метод policy study. У контексті гармонізації українського законодавства та запровадження практик, спрямованих на розв’язання окреслених проблем, вивчення литовського досвіду здійснення спільних зусиль з боку державних структур, громадського сектору у протидії російському впливу та незаконному обігу коштів має важливе прикладне значення.