Індустріальні парки «Brownfield» та «Greenfield» як стратегічний інструмент релокації підприємств

Анотація

У статті досліджується роль індустріальних парків «brownfield» та «greenfield» у процесі релокації підприємств, зокрема в контексті економічної трансформації України. Проведено порівняльний аналіз ефективності обох типів індустріальних парків за ключовими параметрами, такими як вартість, швидкість реалізації, екологічний вплив та доступність інфраструктури. Окреслено переваги проєктів «brownfield», що включають використання існуючої інфраструктури та зниження витрат, а також виклики, пов’язані з потенційним забрудненням і потребою в санації. Аналіз проєктів «greenfield» продемонстрував їхню стратегічну привабливість для довгострокового розвитку, хоча вони потребують значних капіталовкладень і тривалішого періоду реалізації. Проаналізовано інструменти державної підтримки розвитку індустріальних парків, зокрема, фінансові механізми стимулювання, податкові пільги та програми державно-приватного партнерства. Визначено основні моделі управління індустріальними парками та їхню ефективність у сучасних економічних умовах. У статті також розглядаються моделі управління індустріальними парками, зокрема, девелоперська модель, модель управління на рівні громади та модель промисловців. Показано, що кожна з моделей має свої переваги та недоліки залежно від контексту та стратегічних цілей розвитку індустріального парку. Результати дослідження підтверджують, що для ефективної релокації підприємств необхідний комплексний підхід, який враховує державну підтримку, стратегічне планування, поєднання переваг проєктів «brownfield» та «greenfield», а також оптимальну модель управління. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для розробки державної політики щодо стимулювання розвитку індустріальних парків в Україні та залучення інвестицій у промислову інфраструктуру.