Issues of measuring and accounting for social capital in digitalization

Сергій Федорович Легенчук; Дмитро Миколайович Захаров; Тетяна Петрівна Назаренко

doi:10.26642/ema-2024-4(110)-41-46

Автор(и)

Сергій Федорович Легенчук Державний університет «Житомирська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-3975-1210
Дмитро Миколайович Захаров Державний університет «Житомирська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-3423-0093
Тетяна Петрівна Назаренко Державний університет «Житомирська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-4602-414X

DOI:

https://doi.org/10.26642/ema-2024-4(110)-41-46

Ключові слова:

соціальний капітал, бухгалтерський облік, сталий розвиток, цифровізація, нематеріальні активи

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз проблем вимірювання та обліку соціального капіталу в умовах цифровізації. Соціальний капітал, що включає соціальні мережі, довіру, соціальні норми, відіграє ключову роль у створенні доданої вартості та забезпеченні сталого розвитку бізнесу й суспільства. З огляду на нематеріальну природу соціального капіталу, його оцінка та відображення в бухгалтерському обліку є складним завданням, особливо в умовах швидкої трансформації, спричиненої цифровими технологіями. У статті розглянуто вплив цифровізації на соціальний капітал, зокрема позитивні аспекти, такі як підвищення доступності соціальних мереж і нові можливості для колективних дій, а також ризики, пов’язані зі створенням слабких зв’язків та інформаційною поляризацією. Досліджено рекомендації Ради з міжнародної інтегрованої звітності (IIRC) та рекомендації A4S щодо врахування соціального капіталу як невід’ємного компонента вимірювання ефективності діяльності підприємств. Запропонований триступеневий підхід до оцінювання соціального капіталу охоплює корпоративний, проєктний та продуктовий рівні, що забезпечує комплексний підхід до оцінки його впливу на ланцюг створення вартості. Також детально розглянуто вплив цифрових платформ на процес формування довіри, підходи до оцінки залученості спільнот та можливості для підтримки широких соціальних мереж.

У статті підкреслюється, що інтеграція соціального капіталу в організаційні процеси сприяє глибшому розумінню джерел створення доданої вартості, покращує репутацію підприємств, зміцнює відносини із заінтересованими сторонами та відкриває нові ринкові можливості. Разом із перевагами цифровізації соціальний капітал також піддається новим викликам, зокрема потребі врахування якісних і кількісних показників для відображення його значення у звітності. Дослідження наголошує на важливості розробки адаптивних методів оцінки соціального капіталу, що враховують специфіку цифрового середовища та мінливий характер соціальних взаємодій.

Посилання

A4S Essential Guide Series: Social and Human Capital Accounting, [Online], available at: https://www.accountingforsustainability.org/social-and-human-capital.html

Bourdieu, P. (1986), «The forms of capital», Handbook of theory and research for sociology of Education, Richardson, J. (ed.), Greenwood Press, New York, 21 p.

Coleman, J.S. (1988), «Social Capital in the Creation of Human Capital», American Journal of Sociology, Vol. 94 (1), рр. S95–S120, [Online], available at: http://www.jstor.org/stable/2780243

Granovetter, M.S. (1973), «The Strength of Weak Ties», American Journal of Sociology, Vol. 78, Issue 6, pp. 1360–1380, [Online], available at: http://www.jstor.org/stable/2776392

Grootaert, C.N. (1999), Social capital, houshold welfare, and poverty in Indonesia, World Bank, [Online], available at: https://documents.worldbank.org/pt/publication/documents-reports/documentdetail/738431468751146917/social-capital-houshold-welfare-and-poverty-in-indonesia

Hampton, K.N. and Wellman, B. (2018), «Lost and saved … again: The moral panic about the loss of community takes hold of social media», Contemporary Sociology, Vol. 47 (6), рр. 643–651, doi: 10.1177/0094306118805415.

Integrated Reporting Framework, [Online], available at: https://integratedreporting.ifrs.org/resource/international-ir-framework/

Lampe, C., Ellison, N. and Steinfield, C. (2007), «A Familiar Face(book): Profile Elements as Signals in an Online Social Network», Proceedings of the 26th Annual SIG CHI Conference on Human Factors in Computing Systems, ACM, New York, рр. 435–444, doi: 10.1145/1240624.1240695.

Mouritsen, J. and Thrane, S. (2006), «Accounting, network complementarities and the development of inter-organisational relations», Accounting, Organizations and Society, Vol. 31, Issue 3, pp. 241–275, doi: 10.1016/j.aos.2005.04.002.

Nahapiet, J. and Ghoshal, S. (1998), «Social capital, intellectual capital, and the organisational advantage», Academy of management review, Vol. 23, No. 2, pp. 242–266, doi: 10.5465/amr.1998.533225.

Putnam, R.D. (2000), «Bowling alone: The collapse and revival of American community», Touchstone Books/Simon Schuster, 357 p., doi: 10.1145/358916.361990.

Wellman, B., Salaff, J., Dimitrova, D. et al. (1996), «Computer Networks as Social Networks: Collaborative Work, Telework, and Virtual Community», Annual Review of Sociology, Vol. 22, pp. 213–238, [Online], available at: http://www.jstor.org/stable/2083430/

Woolcock, M. and Narayan, D. (2000), «Social capital: implications for development theory, research, and policy», World Bank Group, Vol. 15, No. 2, pp. 225–249, [Online], available at: http://documents.worldbank.org/curated/en/961231468336675195/Social-capital-implications-for-development-theory-research-and-policy