Економіка, управління та адміністрування

Проблеми фінансового забезпечення галузі житлового будівництва в Україні в умовах воєнного стану

Наталія Георгіївна Виговська, Наталія Миколаївна Іванисько — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню проблем фінансового забезпечення галузі житлового будівництва в Україні. Метою статті є оцінити сучасний стан житлового будівництва в Україні, визначити основні проблеми цієї галузі в умовах воєнного стану для формування напрямів розвитку її фінансового забезпечення в умовах повоєнного відновлення. Проаналізовано статистичну інформацію щодо динаміки індексу будівельної продукції у розрізі житлових будівель та виділено основні зміни, що зумовлені впливом зазначених зовнішніх і внутрішніх факторів. Досліджено динаміку показника обсягу виробленої будівельної продукції за аналізований період, що дало змогу оцінити вартість виконаних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації тощо та сформувати відповідні висновки. Відображено динаміку показника розподілу обсягів виробленої будівельної продукції за характером будівництва. Найбільша частка серед аналізованих активів припадає саме на інженерні споруди та нежитлові будинки. Проте, якщо розглядати капітальні вкладення в матеріальні активи, то інвестиції з найбільшою часткою припадають на машини, обладнання та інвентар. Узагальнено статистичні дані щодо капітальних інвестицій у матеріальні активи, а саме: житлові та нежитлові будівлі, інженерні споруди. Проаналізовано загальний обсяг капітальних інвестицій за видами активів і напрямами за аналізований період часу. Визначено, що найбільша частка витрат припадає на придбання та створення нових активів, а також на капітальний ремонт. Виявлено тенденцію до збільшення витрат на капітальний ремонт, що пов’язано з необхідністю відновлення житлових будівель через масовані обстріли та ведення бойових дій на території України. Узагальнено інформацію щодо джерел фінансування будівництва об’єктів протягом досліджуваного періоду та визначено, що найбільший обсяг серед зазначених вище джерел займають кошти населення, спрямовані на будівництво житла. Досліджено статистичну інформацію щодо кількості діючих суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності, а саме: будівництво житлових та нежитлових будівель протягом аналізованого періоду без урахування банків. Визначено основні тенденції розвитку будівельної галузі в умовах повоєнного відновлення. На підставі оцінки статистичних даних виділено проблеми розвитку будівельної галузі на сучасному етапі з поділом їх на зовнішні та внутрішні. Визначено роль фінансово-економічних проблем будівельної галузі, що дозволяє сформулювати напрями їх вирішення як у сучасних реаліях, так і в період післявоєнного відновлення.

Фундаментальні поняття віртуальних активів та механізм їх функціонування

Сергій Миколайович Защипас — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Класифікація цифрових феноменів, зокрема віртуальних активів, вимагає застосування системного, термінологічного та функціонально-правового підходів, що дозволяють структурно впорядкувати різноманіття новітніх активів у цифровому середовищі. У статті здійснено комплексний аналіз еволюції понять «цифрові активи», «віртуальні активи» та «криптоактиви» в контексті трансформації фінансово-правового середовища та розвитку технологій розподіленого реєстру. Розглянуто історичні передумови появи віртуальних активів, починаючи з появи електронних платіжних систем та ігрових валют, закінчуючи впровадженням блокчейн-технологій та еволюцію децентралізованих фінансів. У статті проведено порівняльний аналіз термінології, яку використовують міжнародні організації та яка використовується у законодавстві США, Європейського Союзу, Великої Британії та України. Встановлено відсутність уніфікованого підходу до класифікації цифрових активів, що обумовлює необхідність систематизації понять та їхнього функціонального розмежування. Особливу увагу приділено життєвому циклу віртуальних активів з погляду Закону України «Про віртуальні активи». Наведено приклади реального функціонування віртуальних активів. Обґрунтовано доцільність розгляду криптоактивів як підкатегорії віртуальних активів, які, зі свого боку, входять до ширшого класу цифрових нематеріальних активів. Автор робить висновок щодо необхідності адаптації українського законодавства до європейських норм, зокрема в частині гармонізації із регламентом MiCA, а також про актуальність подальших міждисциплінарних досліджень у сфері цифрової економіки.

Аналіз діяльності регіональної мережі страховиків в умовах війни (на прикладі Житомирської області)

пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто питання розвитку страхового бізнесу в умовах війни на регіональному рівні. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та закордонних вчених (дисертації, монографії, статті, матеріали конференцій та семінарів) з проблем розвитку страхування, а також дані журналу «Insurance TOP» про результати діяльності в регіонах 8 ключових страховиків («ARX», «PZU Україна», «Арсенал Страхування», «ІНГО», «Княжа», «Країна», «Оранта» та СГ «ТАС»).

Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: абстрагування (визначення основних показників діяльності регіональних підрозділів), індукції (для екстраполяції характеристик підрозділів вибірки на всю сукупність), економіко-статистичні методи (для кількісної оцінки змін у діяльності підприємств вибірки).

За результатами аналізу даних про обсяги страхових портфелів встановлено, що з початком повномасштабного вторгнення більшість регіональних підрозділів продемонстрували скорочення обсягів надходжень страхових премій більш ніж на 23 % у доларовому еквіваленті. Водночас всі досліджувані компанії збільшили свої страхові портфелі у 2023 р., порівняно з минулим роком, і очікується, що ця тенденція збережеться і в наступні роки.

Не залишилося поза увагою дослідження оцінки структури страхового портфеля та рівня виплат. Встановлено, що під час війни визначальну роль у діяльності компаній у регіоні відіграють моторні види страхування (страхування наземного транспорту, обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Зелена карта). За цих обставин саме Зелена карта стала драйвером зростання платежів у 2022–2023 рр. на фоні скорочення обсягів туристичного страхування та страхування майна. Крім того, рівень страхових виплат залишився на довоєнному рівні.

Оцінка тенденцій розвитку безготівкових операцій в умовах модернізації платіжних систем

Олексій Геннадійович Попов — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена виявленню та оцінці тенденцій розвитку безготівкових операцій в умовах модернізації платіжних систем та розвитку платіжної інфраструктури. Автором визначено, що у безготівкових розрахунках платіжна система, з одного боку, виконує функції посередника між користувачем та товаром (послугою), виконуючи роль технологічної платформи для захисту персональних даних клієнтів. З іншого боку, банки є посередником між платником (відправником грошових коштів) та постачальником (одержувачем коштів). Для визначення тенденцій розвитку безготівкових операцій, здійснюваних у платіжних системах, у статті досліджено такі показники: динаміку розвитку платіжної інфраструктури та платіжних систем; структуру та динаміку безготівкових операцій (зокрема, проведених за допомогою платіжних карток); тенденції зміни співвідношення готівкових та безготівкових операцій (за сумами та кількістю проведених операцій); оцінку впливу обсягу безготівкових розрахунків на рівень реального ВВП. Проведений аналіз тенденцій розвитку безготівкових операцій в сучасних умовах та здійснений статистичний аналіз, спрямований на виявлення значення таких операцій для зростання ВВП та покращення фінансових процесів в Україні, дозволяє зробити такі висновки: 1) незважаючи на виклики повномасштабної війни, що обумовлюють невизначеність впливу факторів зовішнього середовища на фінансову систему загалом та рівень забезпечення фінансової безпеки комерційних банків, зокрема, спостерігаємо зростання кількості та обсягів безготівкових операцій, розвиток ринку платіжних карток та платіжної інфраструктури; 2) впровадження цифрових інформаційних технологій та інтеграція банківської системи України у європейський та світовий фінансовий простір є передумовою удосконалення якості розрахункових операцій. Водночас збільшення обсягу безготівкових розрахунків на фоні існуючих зовнішніх загроз вимагає додаткового забезпечення фінансової безпеки банківської системи; 3) зростання безготівкових операцій сприятиме зростанню ВВП, що має позитивний вплив на економіку та підвищує рівень ефективності фінансових процесів шляхом скорочення витрат на обробку готівкових операцій; 4) сформована платіжна інфраструктура України дозволяє забезпечити безперебійне обслуговування розрахункових операцій, зокрема з використанням платіжних карток. Триває тенденція збільшення кількості безконтактних активних платіжних карток та токенізованих карток (NFC-технологія). Перспективи подальших наукових розробок слід пов’язати з дослідженням впливу модернізації платіжних систем на рівень забезпечення фінансової безпеки банківської системи через ідентифікацію загроз та ризиків.

Особливості фінансової політики Європейського Союзу на ринку небанківських фінансових послуг

Геннадій Анатолійович Фарапонов — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу специфіки фінансової політики Європейського Союзу в контексті функціонування ринку небанківських фінансових послуг. Метою дослідження є всебічне вивчення особливостей фінансової політики ЄС на ринку небанківських фінансових установ (НБФУ). Головна увага приділена їхній структурній динаміці, взаємозв’язкам із банківським сектором і ринком капіталу, а також регуляторним механізмам, спрямованим на забезпечення фінансової стабільності. Під час наукового дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, індукція й дедукція, систематизація, порівняльний метод, структурно-функціональний підхід, а також елементи прогнозування. Результати дослідження показують, що упродовж 2014–2024 років у країнах ЄС спостерігалося стійке зростання як активів, так і зобов’язань небанківських фінансових установ, що зумовило необхідність трансформації регуляторної політики в цьому сегменті. Активізація заходів у сфері фінансового нагляду супроводжувалася запровадженням макропруденційних інструментів, спрямованих на контроль і регулювання діяльності різних типів НБФУ. Особлива увага приділялася питанням системного ризику та підвищенню фінансової стійкості, враховуючи посилення зв’язків НБФУ з банківською системою та загальним фінансовим ринком Європейського Союзу. У структурі активів небанківських установ переважають акції, інвестиційні паї, кредити, депозити та дебіторська заборгованість, при цьому існує значна відмінність у складі активів та зобов’язань між різними державами-членами ЄС. Основну частину ринку складають інвестиційні та пенсійні фонди, а також страхові компанії, що обумовлює домінування цих сегментів у фінансовій політиці Союзу. Зроблено акцент на вдосконаленні законодавчої бази, яка гарантує захист прав споживачів, посилення вимог до капіталізації та платоспроможності установ, а також – на стимулюванні стратегічних інвестицій відповідно до пріоритетів інтеграційної та економічної політики ЄС. Практичне значення дослідження полягає у визначенні напрямів удосконалення фінансової політики ЄС з метою зміцнення фінансової стійкості небанківського сектору.

Інтеграція ризик-орієнтованого підходу до управління інвестиціями банку в умовах ринкової волатильності

Василь Васильович Шльончак — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

У сучасних умовах високої волатильності фінансових ринків та зростаючої нестабільності інвестиційного середовища особливої актуальності набуває проблема підвищення ефективності управління банківськими інвестиціями. Недостатній рівень урахування ризику в процесі прийняття рішень знижує об’єктивність оцінювання дохідності активів, ускладнюючи формування оптимальної структури інвестиційного портфеля.

Метою роботи є розробка науково обґрунтованої методики підвищення ефективності інвестиційної діяльності банку шляхом комплексного врахування співвідношення дохідності та ризику фінансових активів на етапах формування і оптимізації портфеля.

У дослідженні застосовано структурно-функціональний підхід, економіко-математичне моделювання, методи аналізу чутливості, а також стандартизації показників ризику та дохідності. Апробація результатів здійснена на прикладі Банку-еталона з урахуванням операцій заміщення активів та умов часткової диверсифікації.

Розроблено модель оцінювання ефективності цінного папера, що базується на співвідношенні дивідендної дохідності та ставки компенсації за загальний ризик. Її практична придатність доведена шляхом об’єктивного ранжування фінансових інструментів. Застосування моделі дозволило зафіксувати зниження ставки компенсації з 6,95 до 5,66 % та зростання ефективності інвестиційного портфеля з 66,3 до 91,2 %. Встановлено, що навіть часткова диверсифікація позитивно впливає на характеристики портфеля, знижуючи рівень ризику. Виявлено чіткий взаємозв’язок між рівнем ринкового ризику, значенням коефіцієнта «β» та ефективністю фінансового інструмента.

Результати дослідження свідчать про доцільність інтеграції формалізованих показників ризику у процес інвестиційного аналізу та прийняття рішень у банківському секторі. Методологічна новизна полягає у стандартизації показників для порівняльного аналізу активів з різними характеристиками. Подальші дослідження доцільно спрямувати на адаптацію моделі до умов зростаючої фінансової волатильності, інтеграцію ESG-ризиків та розширення її застосування на інші класи активів.

Директиви ЄС та державна політика Литовської республіки щодо гармонізації механізмів протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом (у контексті російсько-української війни)

Олексій Вадимович Венгерський — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті запропоновано аналіз особливостей реагування державних органів Литви на виклики, пов’язані зі спільними для всього ЄС загрозами, насамперед у контексті сучасної війни та фінансуванням росії як держави-терориста, шляхом відмивання грошей. Автор зосередив увагу і на особливостях формування загальних підходів, інституалізації та структуризації системи і органів, відповідальних за протистояння із легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом. Ці гроші мають стосунок до кримінальної сфери та пов’язуються із відмивання коштів, які використовуються і для фінансування тероризму, а отже – несуть загрозу існування демократичних інституцій в країнах із радянським минулим. Стаття має перш за все узагальнюючий та прикладний характер, пов’язаний із вивченням, ретельним аналізом документів (первинних), а також вторинних даних (передусім результатів журналістських розслідувань), професійною діяльністю автора статті як консультанта у сфері протидії відмивання коштів та фінансування тероризму. Важливими фокусом дослідження є розгляд механізмів гармонізації державного управління Литовської республіки й національного законодавства до загальноєвропейського та загальносвітового унормування боротьби з незаконним обігом коштів і фінансуванням тероризму. Серед методів дослідження – порівняльний, який дозволяє виокремити спільні та особливі риси реалізації внутрішньої політики (та діяльності відповідних державних структур й інститутів громадського сектору і приватної сфери) в Литві, інших країнах Балтії та в цілому у ЄС, які спрямовуються на гармонізацію загальноєвропейських підходів та практик в окресленій сфері. Серед інших методів, використаних у дослідженні, – історико-ретроспективний, метод policy study. У контексті гармонізації українського законодавства та запровадження практик, спрямованих на розв’язання окреслених проблем, вивчення литовського досвіду здійснення спільних зусиль з боку державних структур, громадського сектору у протидії російському впливу та незаконному обігу коштів має важливе прикладне значення.

Альтернативна (невійськова) служба в Естонії: досвід для вдосконалення національної безпеки України

Ярослав Миколайович Котилко — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено комплексний аналіз системи альтернативної (невійськової) служби в Естонії як складової частини концепції широкої національної оборони та інструменту забезпечення стійкості суспільства до кризових ситуацій. Актуальність теми зумовлена зростаючою роллю невійськових компонентів безпеки в умовах сучасних загроз, що підтверджується досвідом Естонії у підготовці та використанні ресурсів альтернативної служби для підтримання громадської безпеки та цивільного захисту.

Мета дослідження полягає у вивченні естонської моделі альтернативної служби, визначенні її основних особливостей, останніх реформ і потенційних уроків для вдосконалення системи національної оборони України. Завдання дослідження стосуються аналізу правового регулювання альтернативної служби в Естонії, організаційних аспектів її проходження, можливостей розширення альтернативної служби у сферах рятувальної діяльності, медицини та кризового реагування.

Методологічною основою роботи стали загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, що дозволили провести системний огляд нормативних актів Естонії, офіційних публікацій, а також аналітичних матеріалів Естонської академії безпекових наук.

У результаті дослідження встановлено, що в Естонії розглядається розширення альтернативної служби за рахунок залучення осіб, які не були призвані до строкової військової служби. Зокрема, запропоновано спрямовувати працівників альтернативної служби до секторів рятувальних служб, поліції, охорони здоров’я та підтримки критичної інфраструктури. Важливим нововведенням є створення резерву альтернативної служби, що забезпечує мобілізаційну готовність осіб після завершення служби. Альтернативна служба інтегрується у загальну систему національної оборони та сприяє формуванню громадянської відповідальності та підготовки до кризових ситуацій.

Розвиток організації бухгалтерського обліку під впливом технологічних змін

Марія Григорівна Березівська — нд, 14 лип 2024 00:00:00 +0300

Організація бухгалтерського обліку розвивається під впливом технологічних змін швидкими темпами. Традиційні методи ведення бухгалтерської документації та обробка даних набули нового значення. Автоматизація обліку, блокчейн, Інтернет речей, впровадження хмарних технологій, застосування штучного інтелекту різко змінили ведення бухгалтерського обліку. Зявилися нові платіжні системи, які допомагають забезпечити безпеку і прозорість облікових даних. У дослідженні здійснено опис історичних аспектів та трансформаційних змін розвитку організації бухгалтерського обліку. Впровадження нових технологій забезпечує не тільки автоматизацію обчислень і зберігання даних, але й дозволяє інтегрувати облікові процеси з іншими функціями підприємства, такими як управління запасами, виробничий процес та фінансова аналітика. Застосування штучного інтелекту та машинного навчання у бухгалтерському обліку дозволяє автоматично аналізувати великі обсяги даних, що допомагає в прогнозуванні фінансових показників та виявленні потенційних фінансових ризиків. Підприємства повинні враховувати нові підходи до зберігання, обробки та передачі даних, що створює потребу у постійному навчанні та перепідготовці кадрів. У підсумку розвиток організації бухгалтерського обліку в умовах технологічних змін створює нові можливості для оптимізації бізнес-процесів, підвищення ефективності управління фінансами та зміцнення довіри до фінансової звітності компаній. Сучасні технології, такі як Інтернет речей, штучний інтелект та блокчейн, вже активно використовуються в бухгалтерії, що відкриває нові можливості для розвитку професії та забезпечення більш ефективного управління фінансами.

Інформаційно-аналітичне забезпечення обліку збутової діяльності дистриб’юторських підприємств

Богдан Віталійович Бешлей — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Дистриб’юторські підприємства мають специфічну структуру і функції, що вимагають належної організації обліку товарних потоків, складування, транспортування та продажу товарів кінцевим споживачам. Водночас важливу роль відіграють методи обліку та контролю за продажами, які дозволяють забезпечити точність даних, мінімізувати фінансові ризики та підвищити рівень задоволеності споживачів. У статті проаналізовано особливості діяльності дистриб’юторських підприємств.

Статтю присвячено дослідженню теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення обліку збутової діяльності дистриб’юторських підприємств. В умовах постійно зростаючої конкуренції на ринку товарів і послуг важливим фактором успішного функціонування дистриб’юторських підприємств є ефективний облік та аналіз збутової діяльності. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити своєчасне і точне збирання, обробку та аналіз даних, що стосуються продажу товарів. Це дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення, підвищувати ефективність діяльності підприємств і оптимізувати бізнес-процеси.

Охарактеризовано основні етапи процесу збуту та на їх основі запропоновано перелік етапів здійснення збутової діяльності дистриб’юторських підприємств. Автором запропоновано схему інформаційно-аналітичного забезпечення управління збутовою діяльністю дистриб’юторських підприємств, центральним об’єктом якої є інформація. Також визначено, що якісне інформаційно-аналітичне забезпечення обліку збутової діяльності дистриб’юторських підприємств неможливе без належним чином організованого процесу документування. З метою удосконалення документування виокремлено перелік форм первинних документів для обліку збутової діяльності дистриб’юторських підприємств. Проте визначені у статті прогалини в існуючій системі документального відображення операцій щодо збуту товарів у бухгалтерському обліку дистриб’юторських підприємств зумовили необхідність розробки Звіту про відвантаження та продаж товарів для дистриб’юторських підприємств, який об’єднує інформацію з первинних документів.

Розвиток обліку та аналізу інновацій у виробництві біопалива в умовах циркулярної економіки

пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Сучасні економічні реалії характеризуються зростаючою увагою до екологічної безпеки, енергоефективності та сталого використання природних ресурсів. У відповідь на глобальні виклики – зміну клімату, зростання цін на енергоносії та вичерпання традиційних ресурсів – дедалі більше країн, зокрема й Україна, орієнтуються на принципи циркулярної економіки. Ця модель господарювання передбачає мінімізацію утворення відходів, повторне використання ресурсів і максимально можливе залучення вторинної сировини у виробничі процеси. У цьому контексті особливого значення набуває виробництво біопалива як екологічно чистої та відновлюваної альтернативи викопному паливу. Біопаливо створюється з різних видів біомаси: від сільськогосподарських відходів до спеціально вирощеної енергетичної сировини. Його використання дозволяє зменшити викиди парникових газів, підвищити енергетичну незалежність та підтримати розвиток сільських територій. Водночас виробництво біопалива потребує інноваційних підходів у технологіях, управлінні та обліковій системі.

Впровадження інновацій у сфері біоенергетики, зокрема технологій переробки біомаси, автоматизації виробничих процесів, енергоощадного обладнання тощо, вимагає сучасних підходів до обліку та економічного аналізу. Традиційні моделі бухгалтерського обліку часто не враховують специфіку циркулярних процесів і екологічних ефектів. Це створює потребу в розробці адаптованих методик, які б дозволяли: фіксувати інноваційні витрати та вигоди; оцінювати ефективність і рентабельність впроваджених рішень; враховувати екологічні переваги (наприклад, зменшення викидів СО₂); інтегрувати облік відходів, вторинної сировини, енергетичних потоків тощо.

Крім того, економічний аналіз інновацій у виробництві біопалива має враховувати не лише фінансові, а й екологічні та соціальні наслідки діяльності підприємства. Зростаюча роль нефінансової звітності, вимог ЄС до декарбонізації та звітності про сталий розвиток (наприклад, CSRD – Corporate Sustainability Reporting Directive) актуалізують завдання формування інтегрованої системи обліку, що поєднує економічні, екологічні та інноваційні аспекти.

Статистичний аналіз поточного стану та прогнозування результатів діяльності маркетингових підприємств в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час воєнного стану в Україні

пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Проаналізовано статистичні дані про рентабельність операційної діяльності маркетингових підприємств за видами економічної діяльності та визначено загальні тенденції їх розвитку. На основі побудови трендового рівняння визначено тенденцію зміни середнього розміру доходів операційної діяльності та обчислено прогнозні значення на 2024 і 2025 рр. Наведено порівняльну характеристику статистичних показників щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій на переробних, торговельних, будівельних, транспортних, туристичних та маркетингових підприємствах. Встановлено переваги створення умов для використання цифрових технологій на маркетингових підприємствах порівняно з іншими підприємствами, зокрема в ширшому охопленні працівників доступом до Wi-Fi, більшій частоті проведення онлайн-заходів, що загалом сприяє підвищенню ефективності їхньої діяльності. Узагальнено основні напрями використання інформаційно-комунікаційних технологій на маркетингових підприємствах за такими критеріями: рівень забезпечення працівників доступом до мережі «Інтернет»; рівень забезпечення працівників дистанційною роботою; структура послуг хмарних обчислень, що використовуються для здійснення діяльності; цілі використання Інтернету речей; види соціальних медіа в господарській діяльності; основні види технологій штучного інтелекту та напрями їх використання; основні напрями використання робототехніки; організація контролю безпеки під час використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємстві; способи комунікації з працівниками щодо питань безпеки застосованих на підприємстві інформаційно-комунікаційних технологій; заходи безпеки в інформаційних системах підприємства; екологічна відповідальність щодо придбання та утилізації комп’ютерної техніки.

Management in product IT companies: new organisational approaches and personnel challenges

І.В. Жалінська, О.С. Максютенко — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Глобальний перехід від сервісно-орієнтованих до продуктових бізнес-моделей в ІТ-індустрії призвів до глибоких трансформацій у корпоративній стратегії, організаційній структурі та кадровому складі. У статті досліджуються характерні риси продуктових ІТ-компаній, що відрізняють їх від традиційних провайдерів послуг завдяки володінню власним продуктом, довгостроковій стратегічній орієнтації та крос-функціональним командним моделям. Представлено багаторівневу класифікацію продуктових ІТ-компаній за типом продукту, бізнес-моделлю та стадією життєвого циклу, з акцентом на їхню зростаючу спеціалізацію по галузевих вертикалях. Крім того, проаналізовано ключові трансформації робочої сили, що зумовлені двома взаємоповʼязаними факторами: еволюцією бізнес-логіки, орієнтованої на продукт, та інтеграцією технологій штучного інтелекту (ШІ). Зростаючий попит на міждисциплінарні, неінженерні ролі, такі як продакт-менеджери, UX-дизайнери та аналітики даних, підкреслює необхідність гібридних навичок та адаптивності в цифрову епоху. Водночас ШІ змінює профілі робочих місць, автоматизує рутинні завдання та впроваджує нові гібридні ролі, такі як розробники ШІ-продуктів та промпт-інженери. Ці тенденції вимагають переосмислення стратегій управління талантами, постійного підвищення кваліфікації, розвитку внутрішнього лідерства та гнучкої кадрової політики. Стаття спирається на останні академічні та галузеві дослідження, щоб показати, що структурна адаптивність, стратегічне узгодження та динамічний підхід до розвитку персоналу стають критично важливими для конкурентоспроможності продуктових ІТ-компаній. Дослідження також окреслює майбутні напрями досліджень співпраці людини і ШІ та розвитку мета-компетентностей у командах, що займаються розробкою цифрових продуктів.

Аналіз публікаційної активності щодо державного фінансового контролю в Україні та світі

нд, 14 лип 2024 00:00:00 +0300

В умовах трансформації системи публічного управління, зростаючих вимог до прозорості бюджетного процесу та поступової гармонізації з європейськими стандартами тема державного фінансового контролю набуває особливої актуальності як запорука ефективного й правомірного використання державних коштів. У зв’язку з цим було проведено бібліометричне дослідження наукових праць, що висвітлюють різні аспекти функціонування державного фінансового контролю як в Україні, так і в міжнародному контексті.

Мета статті – дослідити розвиток публікаційної активності щодо державного фінансового контролю в Україні та світі.

Результати проведеного бібліометричного аналізу засвідчили сталу наукову зацікавленість у тематиці державного фінансового контролю, що супроводжується поступовим розширенням географії наукових досліджень та зростанням міждисциплінарної інтеграції. В процесі дослідження було встановлено, що провідну роль у розвитку цієї наукової сфери відіграють українські вчені та дослідники пострадянських країн, де проблематика державного фінансового контролю є критично важливою в умовах модернізації системи публічного управління та зміцнення фіскальної прозорості. Хоча кількість публікацій у базах даних Scopus і Web of Science залишається обмеженою, з 2010-х років спостерігається стійке зростання наукового інтересу, що корелює з періодами соціально-економічних трансформацій.

Картографування ключових термінів підтверджує існування стабільного концептуального ядра досліджень, сформованого навколо таких понять, як аудит, контроль, ефективність і управління державними фінансами. Аналіз цитованості свідчить про високу якість наукових праць, у яких поєднано теоретичну глибину та практичні рекомендації.

Встановлено, що тематика державного фінансового контролю має значний потенціал для подальших наукових пошуків, розширення міжнародної кооперації й активної участі у світовому академічному дискурсі.

Сутність поняття «самодостатній економічний розвиток господарських організацій»

Олена Григорівна Денисюк — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Дослідження присвячено обґрунтуванню сутності поняття «самодостатній економічний розвиток господарських організацій». У процесі дослідження доведено, що існує суттєва прогалина у вивченні самодостатності на рівні суб’єктів господарювання. Водночас питання самодостатності на макрорівні, регіональному рівні та рівні територіальних громад досить ґрунтовно висвітлене у науковій літературі. Проаналізовано стан рівня розвитку бізнесу в Україні, динаміку ефективності господарювання за індикаторами рентабельності ресурсів, що забезпечують формування фінансового результату. Також оцінено рівень участі бізнесу у формуванні податкових надходжень до бюджету за рахунок податку на прибуток. Визначено, що самодостатній розвиток бізнесу формується показниками його результативності у задоволенні потреб усіх його учасників. Обґрунтування поняття «самодостатній економічний розвиток господарських організацій» здійснено через розуміння змісту понять «самодостатність», «розвиток», «економічний розвиток», «суб’єкт діяльності» в тлумаченні «підприємство», «суб’єкт господарювання». Доведено доцільність використання категорії «господарська організація» у сучасних умовах реформування законодавчих актів у сфері регулювання бізнесу. Таким чином, самодостатній економічний розвиток господарської організації як бізнесової одиниці розглядається як безперервний процес створення інноваційної системи, яка забезпечує якісну зміну стану шляхом продуктивного формування та використання її потенціалу для досягнення конкурентоспроможності та економічної безпеки в умовах максимізації вартості бізнесу, постійного залучення стейкхолдерів та орієнтації діяльності на цінність для споживача.

Маркетплейси як основа електронної комерції: технологічний потенціал та інвестиційні горизонти

Світлана Василівна Похилько, Юлія Сергіївна Швидка — нд, 14 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто теоретичні аспекти електронної торгівлі як ключового сегмента сучасної економіки. Досліджено основні тенденції розвитку цього сектору та підкреслено його динамічне зростання у світовому масштабі. У статті висвітлено теоретичні аспекти функціонування маркетплейсів та проаналізовано динаміку загальної валової вартості товарів на цих платформах за останні роки, що демонструє їхню зростаючу роль у розвитку економіки платформ. Зокрема, увагу приділено ключовим цифровим технологіям, що формують основу їх діяльності: штучному інтелекту (ШІ), блокчейну, робототехніці, аналітиці даних, технологій інтернету речей (IoT) та хмарним обчисленням. Детально проаналізовано роль кожної з цих технологій у підвищенні ефективності бізнес-процесів та оптимізації управлінських рішень. Розглянуто прогнозовані темпи зростання цього сектору у період з 2024 по 2030 рік. Очікується, що у наступні роки відбудеться значне збільшення попиту на інноваційні рішення та зростання обсягів інвестицій у технології, що сприяють автоматизації, аналізу великих даних та інтеграції цифрових систем у бізнес-середовищі.

Окрему увагу приділено порівняльному аналізу інвестицій провідних маркетплейсів (Rozetka, Amazon, Walmart, Alibaba) у впровадження цифрових технологій. Визначено обсяги інвестицій у цифровізацію компаній та проаналізовано, як використання новітніх рішень сприяє покращенню бізнес-показників. У статті розглянуто переваги та недоліки інтеграції цифрових технологій у бізнес-процеси. Особливу увагу приділено підвищенню адаптивності компаній до динамічних ринкових умов і здатності швидко реагувати на потреби клієнтів, а також викликам, пов’язаним з інвестиційними витратами та загрозами кібербезпеки. Отримані результати дозволяють краще зрозуміти економічний вплив цифровізації на електронну торгівлю та визначити оптимальні підходи до впровадження новітніх технологій у діяльність маркетплейсів.

Трудовий контракт і трансакційні витрати у контексті формування сприятливого інституційного середовища фірми

Юрій Володимирович Ущаповський, Євгеній Олександрович Кулак — пн, 14 лип 2025 00:00:00 +0300

Вагомою складовою контрактної парадигми інституціоналізму має стати трудовий контракт, який є адаптацією фірми до умов невизначеності інституційного середовища. Основною метою статті є дослідження трудового контракту як формотворчої інституції у контексті невизначеності інституційного середовища та трансакційних витрат на основі обмеженої раціональності.

З’ясовано, що методологічний інструментарій контрактної парадигми інституціоналізму може бути застосований для аналізу внутрішньоорганізаційних відносин фірми за умови, що трудовий контракт розглядається як формотворча інституція.

Встановлено, що фірма, укладаючи трудовий контракт, прагне уникати невизначеності шляхом мінімізації трансакційних витрат. Різні види діяльності суттєво диференційовані щодо можливості їх регламентації та формалізації у трудовому контракті. Найскладніше формалізувати контракт працівників з високим рівнем кваліфікації, що обумовлено їх доступом до впливу на формування інституційного середовища.

З’ясовано, що обмеженість доступу до інформації послаблює дію формальних та неформальних інституцій та провокує опортуністичну поведінку, збільшуючи небажані трансакційні витрати. Боротьба з опортунізмом має бути скерованою в напрямах: 1) максимізації взаємозалежності всередині структурного підрозділу та мінімізації взаємозалежності між підрозділами фірми; 2) витрати на контроль та координацію всередині структурного підрозділу не повинні перевищувати витрати на аналогічні дії між структурними підрозділами.

Встановлено, що укладання контракту передбачає вирішення проблеми мінімізації трансакційних витрат на перевірку виконання майбутнього контракту (ex ante – витрати) та моніторингу виконання взятих зобов’язань (ex post – витрати). У випадку укладання трудового контракту трансакційні витрати прямо залежать від доступності необхідної інформації.

Обґрунтовано, що в процесі пошуку інформації домінують трансакційні витрати щодо її зібрання та оброблення, а також втрати від опортуністичної поведінки; під час процесу переговорів опортуністична поведінка має схильність до максимального прояву; на етапі укладання трудових контрактів внутрішньофірмові організаційні відносини стають об’єктом першочергового зацікавлення. Боротьба з опортуністичною поведінкою змушує здійснювати витрати на створення на фірмі системи контролю. Щоб запобігти неправомірному доступу до результатів діяльності фірми третіх осіб зростають трансакційні витрати на захист прав власності.

Енергетична безпека України та світу: оцінка наслідків впливу російсько-української війни та прогнози трансформації ринку

Валентина Віталіївна Ксендзук, Марина Юріївна Покотило — нд, 14 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано вплив російсько-української війни на енергетичну безпеку України та світу. Досліджено ключові загрози, що виникли внаслідок цілеспрямованих атак на енергетичну інфраструктуру, знищення об’єктів генерації, пошкодження мереж та логістичних ланцюгів постачання енергоносіїв. Висвітлено масштаби втрат у газовому, нафтовому та електроенергетичному секторах, а також оцінено перспективи їх відновлення в умовах війни. Розглянуто зміни у структурі енергетичного ринку, зокрема диверсифікацію джерел постачання газу та електроенергії, зростання частки відновлюваних джерел енергії та пошук нових постачальників для довготривалої співпраці. Особливу увагу приділено міжнародним санкціям, спрямованим на обмеження експорту російських енергоресурсів, а також їхньому впливу на глобальний енергетичний ринок. Аналізується відновлення та модернізація критичної інфраструктури за допомогою міжнародного партнерства та інноваційних технологій. Метою енергетичної безпеки є підвищення стійкості енергосистеми, зменшення залежності від російських ресурсів та посилення інтеграції України з європейським енергетичним простором. У статті також розглядаються державні та міжнародні ініціативи з відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримки реформ у секторі, зокрема спрямованих на впровадження нових технологій у сфері енергетики. Розглянуто рекомендації щодо зміцнення енергетичної безпеки шляхом розвитку альтернативних джерел енергії, таких як вітрова та сонячна енергетика, впровадження новітніх енергозберігаючих технологій та посилення міжнародного співробітництва. Крім того, досліджено потенційні сценарії розвитку світової енергетики, такі як «New Momentum», «Accelerated» та «Net Zero», які визначатимуть подальші перспективи для всієї енергетичної сфери та сприятимуть захисту навколишнього середовища для майбутніх поколінь. У перспективі вибір найбільш оптимального сценарію розвитку енергетичного сектору визначатиме довгострокові можливості для забезпечення стабільності, енергонезалежності та екологічної безпеки не лише для України, а й для всього світу. Спільні зусилля міжнародної спільноти та інвестування в інноваційні рішення сприятимуть формуванню надійної та безпечної енергетичної системи у майбутньому.