Економіка, управління та адміністрування

Особливості розвитку необанків як складової цифрової економіки

Оксана Володимирівна Вакун, Алла Михайлівна Вінтоняк, Марта Яремівна Заяць — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

Необанки як суб’єкти фінансового ринку – це фінтех-компанії, що діють за власною банківською ліцензією або на основі ліцензії існуючого банку. Вони зосереджені виключно на цифровому середовищі і не мають традиційних фізичних відділень. Це дозволяє їм зменшити витрати та пропонувати більш вигідні комісійні ставки й відсоткові ставки для своїх клієнтів. Необанки володіють цифровими платформами, що базуються на мобільних додатках та вебплатформах. Це надає можливість надавати інноваційні та зручні фінансові послуги, що приваблюють молоду та технологічно орієнтовану аудиторію. Крім того, цифрова трансформація спонукає до створення нових форматів надання платіжних послуг. Необанки часто впроваджують інноваційні рішення, такі як передплачені картки, безконтактні платежі та мобільні перекази коштів, що полегшує проведення оперативних операцій для клієнтів. Деякі необанки спеціалізуються на наданні інвестиційних послуг, що дозволяє клієнтам інвестувати у різні активи через цифрові платформи з низькими комісійними та мінімальними обмеженнями. Необанки можуть пропонувати інноваційні підходи до кредитування, такі як використання альтернативних даних для оцінки кредитної спроможності або надання миттєвих кредитів через мобільний додаток. Використання цифрових технологій дозволяє необанкам пропонувати клієнтам спрощений процес реєстрації та отримання послуг, що привертає нових користувачів. Цифровізація дозволяє необанкам надавати послуги через мобільні додатки та вебплатформи, що робить їх дуже зручними та доступними для клієнтів. Клієнти можуть здійснювати операції, перевіряти стан рахунків, робити перекази коштів і отримувати фінансові послуги з будь-якого місця зі зручністю та швидкістю.

Державний фінансовий аудит: сутність, наукові підходи до визначення

чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена уточненню поняття «державного фінансового аудиту» на основі оцінки існуючих наукових підходів та його нормативно-правового забезпечення. Метою написання статті є поглиблення теоретичних підходів до категорії «державний фінансовий аудит» та виокремлення специфічних ознак такого аудиту з метою уточнення понятійного апарату в сфері контрольної діяльності. Авторами обґрунтовано, що впровадження і розвиток державного фінансового аудиту бюджетних коштів відбувалося на підставі імплементації досвіду контрольної діяльності зарубіжних країн з врахуванням національних особливостей здійснення контрольно-ревізійної практики, що мало позитивний ефект для модернізації державних фінансів. Зазначено, що, незважаючи на значну кількість розроблених нормативно-правових актів щодо впровадження державного фінансового аудиту у діяльність публічних органів влади, його змістовне навантаження є дискусійним: його трактують як форму; вид; метод державного фінансового контролю. В результаті дослідження виокремлено чотири концептуальні підходи до державного фінансового аудиту: функціональний; формальний; процесний та цільовий, що надало можливість прийняти формальний підхід та уточнити державний фінансовий аудит як форму контрольної діяльності держави, спрямовану на оцінку законності, ефективності, економічності та результативності використання ресурсів держави, встановлення та оцінку факторів, що цьому перешкоджають, та розробку обґрунтованих пропозицій з метою цільового та ефективного використання бюджетних коштів у майбутньому. Особливостями державного фінансового аудиту є такі: 1) в основу його застосування покладено принципи законності, цільового використання, ефективності та результативності використання коштів бюджету; 2) його дія розповсюджується на всі рівні бюджетної системи; 3) до сфери застосування його контрольних повноважень належить правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності; 4) організація такого аудиту також спрямована на оцінювання існуючого стану внутрішнього аудиту у бюджетних установах та відповідно стану внутрішнього контролю, що відрізняє його від інших існуючих форм контрольної діяльності. Перспективи подальших наукових розвідок варто пов’язати з формуванням єдиної системи державного фінансового контролю в Україні та визначенням місця державного фінансового аудиту у сформованій системі.

Система фінансового забезпечення житлового будівництва

Наталія Миколаївна Іванисько — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню питання фінансового забезпечення житлового будівництва. Метою статті є дослідження та оцінка теоретичних підходів до здійснення фінансового забезпечення житлового будівництва. Проаналізовано дисертаційні роботи з питань фінансового забезпечення для розкриття сутності, узагальнення публікацій з цієї тематики та виявлення тенденцій розвитку будівельної галузі з визначення подальших перспектив розвитку в майбутньому. Узагальнено дисертаційні роботи, проведено аналіз об’єктів дисертаційних робіт, присвячених проблемним питанням фінансового забезпечення підприємств житлового будівництва. Розглянуто поняття «система», згруповано визначальні особливості, що характеризують системний підхід, а саме: широкий спектр використання, визначення декількох типів систем, аналіз об’єкта дослідження з позиції множини елементів, можливість визначення довгострокової стратегії дослідження. Розглянуто основні принципи, на яких ґрунтується системний підхід. Обґрунтовано використання системного підходу для дослідження питань фінансового забезпечення. Проаналізовано склад елементів фінансового забезпечення з використанням системного підходу. Узагальнено методи фінансування будівництва житла, виявлено їх переваги та недоліки. Самофінансування – один з методів фінансування, що передбачає використання власних фінансових ресурсів забудовників для будівництва об’єктів житлової нерухомості. Пайове фінансування реалізується шляхом емісії простих або привілейованих акцій, зазвичай характерне для проєктів масштабного житлового будівництва. Кредитне фінансування передбачає надання позики забудовнику, що реалізується відповідно до принципів кредитування. Бюджетне фінансування здійснюється через механізм прямого фінансування з бюджету, а також із використанням державного кредиту. Змішане фінансування ґрунтується на поєднанні власних та позикових джерел фінансування. Розглянуто механізми фінансування та інвестування житлового будівництва.

Бібліометричний аналіз проблематики досліджень управління фінансами в галузі інформаційних технологій

Олексій Юрійович Полчанов — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

Швидкі еволюційні процеси, що повʼязані з розробкою та впровадженням технологічних інновацій, глибоко змінили організаційні процеси в різних галузях, де особливо вирізняється ІТ-сектор, оскільки саме тут найкраще помітні зміни, які відбулися. Сучасні підходи в управлінні фінансами все більше базуються на використанні передових методів обчислення, таких як машинне навчання та блокчейн. Трансформація підходів управління кидає виклик традиційним системам зменшення ризиків, інвестиційного аналізу та корпоративного управління. У статті проведено бібліометричний аналіз публікацій з управління фінансами в галузі інформаційних технологій за період 2014–2023 рр. Основою для проведення дослідження є наукометричні бази Scopus і Web of Science. Результати дослідження демонструють безперервне зростання кількості опублікованих матеріалів і значне збільшення досліджень щодо сталого розвитку, штучного інтелекту та децентралізованих фінансів. Моделі спільного використання ключових слів підкреслюють основний акцент на «продуктивності», «впливі», «управлінні», «моделі» та «системах», що своєю чергою відображає постійний інтерес до оцінки того, як фінансові стратегії реагують на розвиток революційних технологій. Визначено нові теми, що з’явилися за напрямом досліджень управління фінансами. Так, наприклад, «ризик», «інновації» та «блокчейн» демонструють, що більше наукової уваги приділяється вразливостям і можливостям, які утворюються під впливом цифрової трансформації. Також визначено, що нові тенденції в дослідженнях у сфері управління фінансами все більше почали враховувати екологічні, етичні та управлінські перспективи. В статті визначено перспективні напрями досліджень, що враховують кількісне моделювання, системне мислення та парадигми сталого розвитку.

Міжнародні принципи оподаткування в контексті формування фінансової безпеки України

Олександр Йосипович Юрківський, Оксана Валеріївна Литвинчук — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

Податкові принципи протягом тривалого часу визначають підходи до побудови податкової системи, податкової політики уряду країн світу. Податкові принципи, трансформуючись з врахуванням екзо- та ендогенних факторів, направлені на забезпечення максимально повного поповнення доходної частини державного бюджету та виконання урядових функцій, підтримки фінансової держави на основі сформованої податкової довіри. Проблеми ухилення від сплати на рівні окремої держави, розширення діяльності фізичних та юридичних осіб на міжнародному рівні спричинили об’єднання зусиль міжнародного товариства на основі двосторонніх договорів та діяльності міжнародних організацій. Саме завдяки міжнародним організаціям обговорені та затверджені принципи податкової прозорості, які мають застосовувати уряди країн світу в питанні налагодження довіри між платниками та урядом. Принципи поділяються на декілька груп для максимального врахування стану та особливостей функціонування окремої податкової системи, гармонізації податкових правил та інструментів підтримки міжнародних податкових відносин, формування передумов мінімізації схем ухилення від сплати податків під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності резидентів та нерезидентів.

Міжнародні принципи оподаткування мають рекомендаційних характер, а для забезпечення фінансової безпеки та контролю, функціонування податкових відносин окремої країни використовуються власні, сформовані та гармонізовані протягом тривалого часу податкові принципи на основі теоретичних та практичних досліджень вчених різних економічних напрямів та шкіл. Безпекова ситуація на Європейському континенті вимагає збільшення фінансування збройних сил країн Європи, що вимагає від урядів забезпечення податкової прозорості, податкової довіри платників як в окремій країні, так і на міжнародному рівні.

Управління бізнес-процесами торговельного підприємства в умовах цифровізації

Катерина Олександрівна Бужимська, Ірина Михайлівна Царук — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено актуальні питання розвитку системи управління бізнес-процесами торговельного підприємства в умовах цифровізації. Запропоновано розглядати систему управління бізнес-процесами торговельного підприємства в умовах цифровізації як інтегрований набір технологічних рішень і методів, спрямованих на автоматизацію, оптимізацію та контроль усіх етапів діяльності торговельної компанії. Встановлено, що ця система дозволяє торговельному підприємству ефективно координувати свої внутрішні операції, такі як управління запасами, логістика, продажі та взаємодія з клієнтами і постачальниками. На основі представленого наукового узагальнення охарактеризовано значення цифровізації в системі управління бізнес-процесами торговельних підприємств та визначено, що впровадження цифрових технологій дозволяє автоматизувати рутинні процеси, зменшити витрати та пришвидшити виконання завдань. Завдяки аналізу даних компанії можуть краще зрозуміти потреби клієнтів, оптимізувати асортимент продукції та вдосконалити маркетингові стратегії. Досліджено процес цифровізації в системі управління бізнес-процесами торговельних підприємств, що може бути сформований за такими етапами: аналіз поточних бізнес-процесів; визначення цифрових потреб та цілей; вибір та впровадження цифрових технологій; інтеграція нових систем; навчання персоналу; тестування та оптимізація; моніторинг та постійне вдосконалення. Обґрунтовано, що, оскільки кожен бізнес-процес має свої специфічні характеристики та вимоги, вибір цифрових рішень має бути точним і відповідати конкретним цілям компанії. Доведено, що різні засоби цифровізації можуть бути застосовані до окремих бізнес-процесів торговельного підприємства, підвищуючи їх ефективність і конкурентоспроможність. Водночас тільки комплексний підхід до розробки систем управління бізнес-процесами в умовах цифровізації має вирішальне значення для забезпечення ефективності та гнучкості в секторі роздрібної торгівлі. Представлено узагальнення можливих та доцільних засобів цифровізації окремих бізнес-процесів торговельного підприємства (розроблено автором). Обґрунтовано, що системне впровадження цифрових рішень сприяє сталому розвитку компанії та її адаптації до мінливих ринкових умов.

Теоретичні засади формування концепції сталого розвитку та її практична реалізація на сучасному етапі розвитку суспільства

Олександр Вікторович Тарасюк — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

Досліджено еволюцію сутності поняття «сталий розвиток», формування концепції сталого розвитку та проаналізовано основні моделі сталого розвитку. Сформовано основні етапи, визначено особливості та характерні ознаки становлення. З’ясовано, що концепція сталого розвитку пройшла кілька ключових етапів еволюції – від зародження, усвідомлення екологічних загроз до інтеграції принципів сталості у бізнес-моделі. Встановлено, що моделі сталого розвитку еволюціонували від базових принципів (Triple Bottom Line, Брундтланд) до глибшого економічного аналізу (капітальний підхід, природний капітал) і практичних рішень (кругова економіка, зелена економіка). У ХХІ столітті акцент зміщується на новітні підходи, такі як регенеративна економіка та біоекономіка, що використовують технології для сталого розвитку. Досліджено, що сучасні підприємства активно впроваджують принципи сталого розвитку через: впровадження стратегії екологічного менеджменту (ISO 14001, ESG-стандарти); соціальної відповідальності бізнесу (залучення зацікавлених сторін, інклюзивне управління); запровадження інноваційних технологій (зелена енергетика, циркулярна економіка). Проте аналіз звіту про Цілі сталого розвитку (ЦСР) за 2024 рік показав, що в Україні лише 25 % цілей мають значний прогрес у реалізації, тоді як майже 44 % демонструє мінімальний або помірний прогрес, а понад третину взагалі зупинилося або регресує (31 %). Визначено причини такої ситуації. Україна, окрім глобальних проблем, стикається з перешкодами, що притаманні нашій країні в умовах агресії росії. Ці війна та руйнування інфраструктури – зменшення економічного потенціалу, міграція населення, втрата інвестицій. Разом з тим спричинена війною енергетична криза (існує гостра потреба у відновленні енергосистеми, перехід на відновлювані джерела), соціальна нестабільність (збільшення рівня бідності, втрата робочих місць, психологічна криза). Внаслідок бойових дій маємо і екологічні виклики – забруднення довкілля, необхідність рекультивації земель. Визначено ключові проблеми реалізації ЦСР на рівні підприємств. Запропоновано та обґрунтовано конкретні шляхи виходу з кризи, що відповідають Цілям сталого розвитку: диверсифікація ринків та інтеграція в глобальні ланцюги постачання; перехід на енергоефективність та відновлювану енергетику; локалізація виробництва та релокація бізнесу; цифровізація бізнесу та автоматизація; соціальна відповідальність та підтримка працівників; стимулювання інвестицій та міжнародне партнерство.

Еволюційний аспект розвитку податкових систем та податкового обліку

чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено розвиток податкових систем та податкового обліку, починаючи від їх зародження у період становлення перших держав і до сучасного етапу цифровізації та інтернаціоналізації податкової політики. Проаналізовано основні історичні етапи розвитку оподаткування, зокрема перехід від випадкових і надзвичайних зборів до стабільних податкових систем, впровадження прогресивного оподаткування, зростання соціальної функції податків та їх роль у фінансуванні державних програм. Особлива увага приділена сучасним тенденціям, таким як цифровізація податкового адміністрування, боротьба з ухиленням від сплати податків, екологічне оподаткування та гармонізація податкової політики в умовах глобалізації. Дослідження базується на аналізі наукових праць провідних економістів і практичному досвіді реформування податкових систем у різних країнах світу. Отримані результати дозволяють оцінити ключові закономірності розвитку податкового обліку та визначити перспективи його подальшої трансформації в умовах глобальних економічних викликів.

Аргументовано, що розвиток податкового обліку відіграє ключову роль у забезпеченні стабільного функціонування податкових систем, ефективного адміністрування податків та прозорості економічних процесів. У статті розглянуто основні аспекти податкового обліку, його інтеграцію з новітніми цифровими технологіями та адаптацію до міжнародних стандартів. Проаналізовано особливості податкового обліку в Україні, його відповідність вимогам Податкового кодексу України та міжнародних стандартів фінансової звітності. Окрему увагу приділено впливу податкового обліку на економічний розвиток, зокрема на досягнення Глобальних цілей сталого розвитку. Визначено тенденції гармонізації національних систем оподаткування з міжнародними стандартами та окреслено перспективи подальшого удосконалення податкового обліку в контексті глобальної економічної інтеграції.

Економічний вимір військової допомоги США: безпекові пакети та їх вплив на обороноздатність і фінансову стійкість України

Юлія Юзефівна Мороз, Анастасія Анатоліївна Гавриш — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджується економічний вимір військової допомоги США, спрямованої на підтримку обороноздатності України та стабілізацію її фінансової системи в умовах тривалої військової агресії. Особлива увага приділяється аналізу безпекових пакетів США як інструменту не лише військової, але й економічної підтримки, що включає постачання озброєння, технічну підтримку для Збройних сил України та фінансове забезпечення оборонного бюджету. У дослідженні проаналізовано структуру цих пакетів, їхню роль у зміцненні оборонного потенціалу України, а також економічні наслідки їх отримання. Безпекові пакети не тільки підвищують оборонний потенціал держави, але й демонструють підтримку заходу в забезпеченні територіальної цілісності та суверенітету України. У статті проаналізовано структуру цих пакетів та визначено їх роль у зміцненні обороноздатності України, їх вплив на українську військову спроможність та довгострокові стратегічні наслідки для регіональної безпеки. Протягом 2014–2024 років військова підтримка США значно зросла, охоплюючи широкий спектр озброєння, навчань та матеріально-технічного забезпечення, що суттєво зміцнило обороноздатність України. Аналіз даних про безпекові пакети в межах програм PDA та USAI свідчить про їхню критичну важливість у зміцненні оборонного потенціалу країни. Сукупно ці програми враховували поставки сучасного озброєння, таких як системи HIMARS, Patriot, Javelin, а також забезпечення критично необхідних матеріалів і фінансової підтримки. У межах USAI акцент був зроблений на довгострокову підтримку: закупівлю нового озброєння, фінансування модернізації військової інфраструктури та навчання персоналу. У 2024 році за цією програмою було надано рекордний обсяг допомоги. Довгостроковими наслідками цієї підтримки є зміцнення міжнародної безпеки, розвиток оборонної промисловості та стабілізацію української економіки.

Аналіз споживчого сприйняття та основних економічних аспектів ринку безалкогольного пива

Галина Миколаївна Тарасюк, Андрій Олегович Чагайда, Олександр Іванович Прилипко — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

У статті проведено аналіз ринку пива та споживчого сприйняття його властивостей, зокрема і для безалкогольного пива. Аналіз показав, що після значного скорочення виробництва пива в Україні у 2022 році, обсяги почали відновлюватися у 2023 році. Однак рівень виробництва ще не досяг довоєнних показників. Зростання популярності безалкогольного пива стимулює виробників розширювати асортимент та впроваджувати нові технології для покращення смакових характеристик продукції. Ринок безалкогольного пива в Україні у 2024 році демонстрував позитивну динаміку, відображаючи загальні тенденції зростання у пивоварній галузі. Досліджено, що підвищений інтерес споживачів до безалкогольних напоїв насамперед пов’язаний із популяризацією здорового способу життя та бажанням споживачів мати альтернативу традиційному пиву. Встановлено, що споживачі стають все більш досвідченими та шукають продукти, що відповідають смаковим нотам і максимально наближені до звичайних типів пива, але процес деалкоголізації надає пиву інший смак і загальні сенсорні характеристики. Для визначення прийнятності вживання безалкогольного пива для молодих споживачів було проведено анкетування 448 респондентів віком від 18 до 29 років (47,6 % – чоловіки, 52,3 % – жінки). Ароматичні ноти, що респонденти вважають притаманними для характеристики алкогольного і безалкогольного пива, розглядалися на основі 7 ароматичних атрибутів (солодовий аромат, аромат хмелю, квітковий аромат, фруктовий аромат, аромат прянощів, аромат меду, аромат карамелі або скоринки хліба) і загальної інтенсивності сприйманого запаху. Встановлено, що якщо для алкогольного пива, безсумнівно, домінуючим ароматом є аромат хмелю, то безалкогольне пиво асоціюється із фруктовим і солодовим ароматом. При цьому загальна інтенсивність запаху для обох варіантів пива є приблизно однаковою. За результатами досліджень та прогнозування ринку встановлено, що сегмент безалкогольного пива в Україні продовжить зростати, випереджаючи темпи розвитку традиційного пивного ринку. Це зумовлено як зміною споживчих вподобань, так і активною діяльністю виробників, спрямованою на розширення асортименту та покращення якості продукції. Завдяки цьому компанії активно розвивають сегмент безалкогольного пива, реагуючи на зміну споживчих уподобань. Крім того, крафтові пивоварні також зауважують значне зростання продажів безалкогольного пива, що свідчить про розширення асортименту та задоволення попиту на різноманітні смаки.

Формування комплексної програми заходів маркетингової стратегії промислової компанії в умовах мінливості конкурентного середовища

чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

Формування комплексної програми заходів маркетингової стратегії промислової компанії в умовах мінливого конкурентного середовища є ключовим завданням для забезпечення її стабільності та адаптації до ринкових змін. Запропоновано модель, що містить три основні етапи: аналіз ринкового середовища, розробку цільових заходів (цінова, комунікаційна, продуктова стратегії) та їх впровадження з подальшим моніторингом ефективності. Методика оцінки передбачає визначення пріоритетності заходів і їхню відповідність стратегічним цілям компанії. Використання інноваційних маркетингових інструментів, таких як CRM-системи та аналітичні платформи, дозволяє ефективніше реагувати на ринкові виклики. Для оцінки ефективності програми маркетингових заходів запропоновано методику, що враховує кількісні та якісні показники, а також визначення пріоритетності кожного заходу відповідно до стратегічних цілей компанії. Розробка ефективної маркетингової стратегії є критично важливою для промислових компаній, що функціонують в умовах постійних змін ринкових умов. Стратегія має забезпечувати не лише адаптацію до поточних умов, але й стійкість промислової компанії до можливих кризових ситуацій. Запропонований підхід вирізняється науковою новизною завдяки комплексному врахуванню зовнішніх факторів, зокрема макроекономічних, соціальних та технологічних аспектів у контексті воєнного часу. Відмінність моделі полягає у деталізованій адаптації інструментів стратегічного аналізу (PEST, SWOT) до умов динамічної кризи, що є характерним для українських реалій. Крім того, акцент зроблено на інтеграцію цифрових інструментів для моніторингу ринку та розробки стратегій. Формування комплексної програми маркетингових заходів є ключовим елементом успішного функціонування промислових компаній, оскільки сприяє не лише підвищенню конкурентоспроможності, а й мінімізації впливу кризових ситуацій на подальшу діяльність підприємства. Проведений PEST-аналіз використовується для оцінки зовнішніх факторів, що впливають на ринкове середовище компанії, враховуючи політичні, економічні, соціальні та технологічні аспекти. Наведена SWOT-матриця допомагає визначити сильні та слабкі сторони компанії, а також можливості й загрози, що дозволяє здійснювати більш точне стратегічне планування.

Окремі аспекти здійснення відпуску матеріальних цінностей під час реформування державних резервів

Юрій Миколайович Білоконь, Оксана Василівна Сторож — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено питання, пов’язані із реалізацією основних напрямів державної політики у сфері державного резерву, спрямованих на реформування існуючої системи державного резерву як важливого компоненту державної безпеки України, що мають місце під час ліквідації Державного агентства резерву та проведення заходів, що здійснюються для забезпечення цього процесу, тимчасової відсутності сформованого і дієздатного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів та вирішення проблем із освіженням матеріальних цінностей державних резервів, зокрема продовольчого напряму з обмеженим терміном придатності, що зберігаються у відповідальних зберігачів. Відсутність встановлених Кабінетом Міністрів України порядків щодо здійснення операцій з матеріальними цінностями державних резервів, як це передбачено Законом України «Про державні резерви», значно ускладнює ситуацію. Авторами статті за результатами аналізу чинного законодавства запропоновано алгоритм управлінської діяльності, спрямованої на практичне вирішення питання відпуску матеріальних цінностей з державного матеріального резерву, в умовах реформування системи державного резерву, ліквідації Державного агентства резерву, тимчасової відсутності органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері державних резервів шляхом прийняття управлінських рішень органами виконавчої влади.

Індустріальні парки «Brownfield» та «Greenfield» як стратегічний інструмент релокації підприємств

В.А. Панченко, Д.М. Захаров — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджується роль індустріальних парків «brownfield» та «greenfield» у процесі релокації підприємств, зокрема в контексті економічної трансформації України. Проведено порівняльний аналіз ефективності обох типів індустріальних парків за ключовими параметрами, такими як вартість, швидкість реалізації, екологічний вплив та доступність інфраструктури. Окреслено переваги проєктів «brownfield», що включають використання існуючої інфраструктури та зниження витрат, а також виклики, пов’язані з потенційним забрудненням і потребою в санації. Аналіз проєктів «greenfield» продемонстрував їхню стратегічну привабливість для довгострокового розвитку, хоча вони потребують значних капіталовкладень і тривалішого періоду реалізації. Проаналізовано інструменти державної підтримки розвитку індустріальних парків, зокрема, фінансові механізми стимулювання, податкові пільги та програми державно-приватного партнерства. Визначено основні моделі управління індустріальними парками та їхню ефективність у сучасних економічних умовах. У статті також розглядаються моделі управління індустріальними парками, зокрема, девелоперська модель, модель управління на рівні громади та модель промисловців. Показано, що кожна з моделей має свої переваги та недоліки залежно від контексту та стратегічних цілей розвитку індустріального парку. Результати дослідження підтверджують, що для ефективної релокації підприємств необхідний комплексний підхід, який враховує державну підтримку, стратегічне планування, поєднання переваг проєктів «brownfield» та «greenfield», а також оптимальну модель управління. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для розробки державної політики щодо стимулювання розвитку індустріальних парків в Україні та залучення інвестицій у промислову інфраструктуру.

Особливості взаємодії інституцій у врегулюванні соціальних конфліктів

Роман Васильович Стаднійчук — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються особливості взаємодії інституцій в управлінні соціальними конфліктами в Україні, зокрема після процесу децентралізації влади. Автор аналізує роль місцевих органів влади, громадських організацій та державних установ у вирішенні локальних і регіональних конфліктів. Особливу увагу приділено медіації як ефективному інструменту позасудового врегулювання конфліктів, а також діалоговим платформам як інструменту для забезпечення конструктивного діалогу між державними органами та громадськістю. Стаття аналізує нормативно-правові акти, що регулюють процеси медіації та механізмів її застосування в Україні, а також оцінює ефективність цих методів порівняно з традиційними судовими процедурами. Крім того, робиться акцент на важливості розвитку інноваційних підходів до управління конфліктами в умовах соціальної напруги, зокрема через програми реінтеграції внутрішньо переміщених осіб та ветеранів. Результати дослідження свідчать про високий потенціал медіації та діалогових платформ для зниження соціальної напруги та підвищення стабільності на місцевому та регіональному рівнях в Україні.

Біопаливо: економічні, екологічні та облікові виклики

Дмитро Васильович Захарчук — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

Сучасна проблема забруднення навколишнього середовища та зниження запасів традиційних енергетичних ресурсів ставить перед суспільством важливе завдання – знайти альтернативні та екологічно безпечні джерела енергії. Біопаливо є одним із перспективних напрямів у вирішенні цих питань. Його дослідження мають на меті знайти відновлюваний та стійкий енергоресурс, що не лише зменшить залежність від викопного палива, а й сприятиме зниженню викидів парникових газів. За останні роки значна увага приділяється вдосконаленню технологій виробництва біопалива, оцінці його ефективності та аналізу впливу на довкілля. Успішний розвиток цієї галузі потребує не тільки технологічних інновацій, але й чіткого правового регулювання та ефективного бухгалтерського обліку виробничих процесів. Метою дослідження є аналіз економічної сутності біопалива як об’єкта бухгалтерського обліку, а також оцінка його переваг, недоліків і перспектив у контексті енергетичної стратегії України, особливо в умовах післявоєнного відновлення. Біопаливо є важливою альтернативою викопному паливу, маючи низку переваг: екологічна чистота, відновлюваність, зміцнення енергетичної незалежності, створення нових робочих місць і зниження рівня викидів парникових газів. Однак до його недоліків належать високі витрати на виробництво, конкуренція з продовольчим сектором, зміни в землекористуванні, ризик неефективності та можливе забруднення навколишнього середовища. Україна має значний потенціал у розвитку біопалива, що сприяє сталому розвитку та зниженню залежності від імпорту енергоресурсів. Виробництво біопалива на базі сільськогосподарських підприємств вимагає комплексного підходу до організації та управління процесами. Враховуючи галузеві особливості, організація бухгалтерського обліку відіграє ключову роль у забезпеченні ефективності роботи таких підприємств. Для успішного розвитку необхідно враховувати вибір сировини, технологічні процеси, створення відповідної інфраструктури, правове регулювання, управління відходами, економічну доцільність та маркетингову стратегію.

Бухгалтерський облік у ФОП в Україні: виклики та перспективи в умовах сучасних змін

Кирило Євгенович Панійван — чт, 03 кві 2025 00:00:00 +0300

В умовах воєнного стану малий бізнес в Україні відіграє важливу роль у створенні робочих місць, зростанні доходів населення та підтримці стабільності економіки. У таких обставинах бухгалтерський облік у ФОП має бути адаптивним і відповідати чинному законодавству. Ефективно організований облік є одним із ключових чинників успішної діяльності ФОП. Налагоджена система бухгалтерського обліку сприятиме прозорості бізнес-процесів, правильному податковому адмініструванню та фінансовій стабільності підприємства. Метою дослідження є окреслення викликів і перспектив розвитку бухгалтерського обліку у ФОП в умовах сучасних змін в Україні. Облік для ФОП на спрощеній системі оподаткування є набагато простішим, ніж для юридичних осіб. Вони не зобов’язані дотримуватися міжнародних стандартів фінансової звітності та впроваджувати внутрішні регламентуючі документи, такі як облікова політика. Як правило, підприємці ведуть облік самостійно або передають цю функцію на аутсорсинг. Дослідження показало, що ФОП на загальній системі оподаткування несуть більшу відповідальність за ведення обліку. Їм необхідно детально фіксувати всі доходи та витрати, підтверджуючи кожну операцію первинними документами. Цифрові технології стали невідʼємною частиною облікових процесів у ФОП. Вони значно полегшують ведення обліку, а також підготовку та подачу звітності до контролюючих органів. Використання таких інструментів зменшує вплив людського фактора, мінімізує кількість помилок, підвищує прозорість і ефективність облікових операцій, а також сприяє формуванню відповідальної культури обліку серед підприємців. Таким чином, сучасні виклики для ФОП потребують інтегрованого підходу до організації обліку, впровадження сучасних технологій і підвищення рівня професійної підготовки. Це дозволить забезпечити стабільність і прозорість бізнесу в умовах постійних змін. Належна державна підтримка, враховуючи розробку законодавчих ініціатив і стимулювання цифровізації, стане важливим чинником розвитку малого бізнесу та підвищення його конкурентоспроможності.

Понятійно-категоріальний апарат державної кримінально-правової політики протидії кіберзлочинам

Світлана Вікторівна Корзун — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

У статті комплексно досліджується формування та ґенеза понятійно-категоріального апарату державної кримінально-правової політики протидії кіберзлочинам. Враховуючи наростаючу глобальну загрозу кіберзлочинності, найбільш ефективними є кримінальні засоби боротьби з нею, саме тому надзвичайно актуальним є уточнення понятійно-категоріального апарату. Проаналізувавши науковий доробок попередніх років, дійшли до розуміння поняття «кіберзлочинність», «кіберзлочин» крізь призму багатовекторності, використовуючи різні підходи, в тому числі, розглядаючи міжнародне та національне законодавство. Особлива увага у статті присвячена виділенню ознак кіберзлочинів та їх класифікації, зокрема наведено приклади класифікацій різних вчених. Всебічно охарактеризовані види кіберзлочинів, що містяться в Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність. На основі опрацьованого матеріалу розроблено власні підходи до класифікації кіберзлочинності для цілей державної кримінально-правової політики, що має багаторівневий характер. Відносно визначених підходів до класифікації, ознак та змісту кіберзлочинності, виділено певні позиції щодо розгляду даних злочинів: по-перше, як суспільно небезпечне винне діяння, що полягає у виготовленні, фінансуванні, використанні, реалізації, обміні та розповсюдженні шкідливих програмних продуктів; по-друге, як суспільно небезпечне винне діяння, що скоєне з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій. Представлене дослідження полягає у аналізі понятійно-категоріального апарату державної кримінально-правової політики протидії кіберзлочинам, що дозволило сформувати сукупність теоретичних положень та є підґрунтям для формування й реалізації державної кримінально-правової політики протидії кіберзлочинності.

Оцінка наукової дискусії про корупцію та антикорупційну політику: бібліометричний підхід

Оксана Миколаївна Лукашук — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено бібліометричний аналіз наукових публікацій з тематики антикорупційної політики, зосереджуючись на динаміці академічного інтересу, географії досліджень, науковій співпраці та тематичних кластерах. Методологічною основою дослідження стали інструменти Google Trends, Bibliometrix та VOSviewer, а також дані з баз Scopus та Web of Science. Автори виокремлюють ключові тренди у пошуковій активності українських користувачів щодо корупції, аналізують лідерів за кількістю публікацій, найцитованіші джерела, а також змістовні аспекти наукових статей. Зокрема, наголошено на актуальності досліджень, присвячених прозорості, підзвітності, судовій реформі, інституційним механізмам та економічним наслідкам корупції. Встановлено, що найбільшу наукову активність демонструють автори із США, Великої Британії, Китаю, України, а також низки країн Східної Європи. Проведений аналіз підтверджує зростання міждисциплінарного підходу в дослідженнях антикорупційної тематики, що охоплює економіку, право, політичні науки та соціологію. Стаття є внеском у розвиток наукового підґрунтя для формування ефективної державної антикорупційної політики.

Державна політика забезпечення демографічної безпеки: характеристика основних понять

Зоряна Олександрівна Грицишена — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено теоретико-методологічні аспекти державної політики забезпечення демографічної безпеки. Проаналізовано еволюцію поняття «демографічна безпека». Систематизовано та узагальнено наукові підходи до визначення цього поняття, серед яких виокремлено: безпеково-захисний, відтворювально-динамічний та стабілізаційно-розвитковий. На основі критичного аналізу наукових джерел сформульовано комплексне визначення демографічної безпеки як стану захищеності держави, суспільства та окремих громадян від демографічних загроз, що характеризується збалансованими кількісними та якісними показниками відтворення населення, оптимальною демографічною структурою та функціонуванням ефективних соціальних інститутів, що відповідає національним інтересам і сприяє сталому розвитку держави на всіх рівнях. Запропоновано розглядати демографічну безпеку як інтегративну систему, що містить три взаємопов’язані компоненти: структурно-кількісну, якісно-відтворювальну та інституційно-регуляторну. Проведено розмежування понять «демографічна політика» та «державна політика забезпечення демографічної безпеки». Визначено, що демографічна політика є складовою частиною державної політики забезпечення демографічної безпеки, зосереджуючись переважно на питаннях народжуваності, смертності, шлюбності та міграції, тоді як державна політика забезпечення демографічної безпеки є більш комплексним поняттям, що охоплює всю сукупність демографічних загроз національній безпеці. Запропоновано авторське визначення державної політики забезпечення демографічної безпеки як цілеспрямованої, системної та циклічної діяльності органів державної влади, що реалізується у взаємодії з інститутами громадянського суспільства та бізнесу, спрямованої на досягнення оптимальних параметрів відтворення населення, збереження його якісних характеристик, регулювання міграційних процесів та запобігання демографічним загрозам через розробку й впровадження відповідних стратегій, програм та заходів, а також моніторинг їх виконання. Описано циклічну модель державної політики забезпечення демографічної безпеки, яка відображає взаємозв’язок між етапами формування та реалізації політики, що враховує визначення проблеми, формулювання цілей, розробку інструментів, імплементацію, моніторинг та оцінку результатів. Акцентовано увагу на необхідності комплексного підходу до забезпечення демографічної безпеки, що враховує взаємозв’язок між демографічними процесами та іншими сферами державної політики, зокрема, економічною, соціальною, міграційною та політикою територіального розвитку.

Механізм адаптації системи державного фінансового контролю України до вимог Європейського Союзу

Ярослав Юрійович Левицький — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Держави Європейського Союзу вирізняються глибоко вкоріненими системами державного фінансового контролю, чиє історичне формування відбувалося під впливом національних правових традицій. Попри це, їх об’єднують фундаментальні принципи відкритості, відповідальності та контрольної автономії. Мета статті полягає в дослідженні механізму адаптації системи державного фінансового контролю України до вимог Європейського Союзу. У процесі дослідження було встановлено, що в країнах Європейського Союзу різні організаційно-правові моделі вищих органів фінансового контролю, які умовно можна поділити на дві основні моделі: парламентська (аудиторська) модель, судова (континентальна) модель. Автором було встановлено, що, незважаючи на національні особливості, системи фінансового контролю України та країн Європейського Союзу об’єднує гарантування належного розпорядження державними коштами, їх правомірного та результативного застосування на благо суспільства. Встановлено, що, як в Україні, так і в ЄС, фінансовий контроль є ключовою функцією державного апарату, націленою на забезпечення ефективності та прозорості бюджетного процесу. На основі аналізу європейських документів та рекомендацій автором було виокремлено ключові зміни, необхідні для гармонізації української системи фінансового контролю із європейськими нормами. Проілюстровано ключові реформи, яких вимагають документи Європейської Комісії та експертні рекомендації. Наведені автором кроки відображають, хто відповідальний за їхню імплементацію і на які саме джерела посилаються конкретні вимоги. Він наводить семирівневу матрицю реформ, що інтегрують українську систему державного фінансового контролю у нормативно-інституційну площину Європейського Союзу за такими напрямами: незалежність і спроможність Рахункової палати, чітке розмежування зовнішнього та внутрішнього контролю, розвиток державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК), посилення контролю публічних закупівель, захист фінансових інтересів ЄС (PIF) та протидія шахрайству, цифровізація та відкритість фінансового контролю, законодавче закріплення і стандартизація.

Кримінологічна характеристика корупційних правопорушень в країнах Європейського Союзу

Андрій Валерійович Ткаченко — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Публікація присвячена кримінологічній характеристиці кримінальних корупційних правопорушень в Європейському Союзі в цілому та окремих країнах-членах ЄС з метою формування висновків про ефективність антикорупційної політики в країнах Європи. Здійснено кількісний аналіз корупційних злочинів, що зареєстровані в державах-членах Європейського Союзу у період з 2016 по 2021 рік. На прикладі країн Східної Європи, що межують з Україною та відносно недавно стали членами ЄС (Румунія, Польща), а також країн Західної Європи (Франція та Португалія) здійснено аналіз поширення корупції, її географічний розподіл та найбільш привабливих сфер для застосування корупційних схем. Дослідження результатів антикорупційної політики Європейського Союзу дозволить удосконалити реформування антикорупційної політики України в процесі її євроінтеграції, з врахуванням загальних вимог Європейського Союзу, з одного боку, а також національних, економічних, правових, соціальних та безпекових особливостей.

Ключові елементи системи публічного управління резильєнтністю територіальних громад

Олександр Віталійович Орел — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

У статті розкрито теоретико-методологічні засади публічного управління резильєнтністю територіальних громад в умовах зростаючої невизначеності та багатовимірних викликів сучасності. Обґрунтовано актуальність дослідження, що зумовлена необхідністю адаптації громад до кризових впливів, забезпечення їх стійкості та спроможності до самовідновлення. Визначено ключові детермінанти вразливості громад, зокрема, внутрішні управлінські дисфункції, асиметрію розвитку, ресурсну обмеженість і слабку інституційну взаємодію. Показано, що концепт резильєнтності є інтегративною характеристикою здатності громад протидіяти загрозам, відновлювати життєво важливі функції та трансформувати ризики в можливості. Здійснено узагальнення наукових підходів до розуміння публічного управління резильєнтністю та визначено його принципи, зокрема, системності, інклюзивності, прозорості, підзвітності, партнерства та адаптивності. Визначено ключові елементи системи публічного управління резильєнтністю, серед яких виокремлено: інституційні засади, нормативно-правове регулювання, фінансові механізми, інструменти цифровізації, освітньо-аналітичну підтримку тощо. Особливу увагу приділено ролі стратегічного планування, державно-приватного партнерства, ризик-менеджменту та розвитку соціального капіталу як чинників формування адаптивного потенціалу громад. Стаття акцентує увагу на необхідності переходу до гнучких, інноваційних та партнерських моделей управління, що інтегрують принципи сталого розвитку, безпекової парадигми та соціальної згуртованості. Отримані результати слугують основою для подальших досліджень у сфері оцінювання резильєнтності громад, розробки відповідних індикаторів та інституційного аналізу системи публічного управління в умовах невизначеності.

Належне урядування як основа успішної реалізації державної євроінтеграційної політики України

Олексій Віталійович Орел — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Вступними положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони закріплено важливі позиції, що торкаються питань належного урядування, яке на сьогодні є орієнтиром не тільки для державного управління України, а й для світового публічного управління. Концепція належного урядування, що набула активного звучання наприкінці ХХ століття, базується на принципах належного урядування. На підставі опрацювання всієї сукупності принципів у кількості 32 позицій, що розподілені на 6 тематичних сфер, було умотивовано та надано пропозиції щодо їх подальшого розвитку. Запровадження у практику вказаних принципів належного урядування сприятиме підвищенню ефективності як вітчизняного, так і світового державного управління. На подальший розвиток державного управління України в контексті процесів євроінтеграції умотивовано та запропоновано формування документа державної політки «Біла книга: державне управління в Україні» в контексті такої структури: досягнення (короткий опис результатів реформування державного управління в Україні); орієнтири (опис принципів належного урядування як головного орієнтира в реформуванні державного управління); сучасний стан (опис стану державного управління в Україні на момент проведення дослідження); проблеми (опис проблемних позицій, у тому числі на підставі оцінки відповідності державного управління в Україні принципам належного урядування); умотивування реформування (аргументація на користь проведення подальших реформ у сфері державного управління в Україні); мета та методологія (ідентифікація головної мети, цілей та завдань дослідження, методів та прийомів, що застосовуються в процесі дослідження); аналіз досліджень (опис результатів основних сучасних науково-практичних досліджень у галузі державного управління як в Україні, так і світу); напрями реформування та шляхи їх реалізації (опис векторів подальшого розвитку державного управління як в Україні, а також проєктів рішень на реалізації останніх (основних та альтернативних)); результати (опис намічених результатів, ризиків та загроз щодо їх отримання (основних та альтернативних)); висновки (логічний підсумок щодо представленого матеріалу); бібліографія; додатки. У межах відповідного змістовного розділу визначено найбільш проблемні позиції державного управління в Україні. Запровадження вказаної структури дозволить досягти документу «Біла книга: державне управління в Україні» наукової обґрунтованості, всеохопності в часі та просторі, альтернативності щодо підходів, що сприятиме успішному євроінтеграційному розвитку державного управління в Україні.

Суб’єктний склад системи державного фінансового контролю в забезпеченні бюджетної безпеки

Олена Сергіївна Дика, Максим Володимирович Біляченко, Ярослав Юрійович Левицький — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Забезпечення бюджетної безпеки набуває особливого значення в умовах воєнних викликів та у процесі післявоєнної економічної трансформації України. У цьому контексті державний фінансовий контроль виконує провідну функцію, оскільки саме через нього здійснюється об’єктивний аналіз ефективності, правомірності та результативності управління державними фінансовими ресурсами на всіх етапах – від їхнього формування до використання.

Мета статті полягає в дослідженні суб’єктного складу системи державного фінансового контролю в забезпеченні бюджетної безпеки.

У процесі дослідження було встановлено, що державний фінансовий контроль охоплює всі етапи управління публічними фінансами – від запобіжного контролю під час бюджетного планування до поточного нагляду за здійсненням фінансових транзакцій і завершального аудиту після використання коштів. Реалізація цих функцій покладається на спеціально уповноважені органи та інституційні механізми, які в сукупності утворюють єдину систему державного фінансового контролю. Автором було проілюстровано цю систему, яка представлена низкою органів, кожен із яких здійснює власні, чітко визначені контрольні повноваження у межах своєї компетенції.

У дослідженні проаналізовано повноваження основних суб’єктів державного фінансового контролю, таких як Рахункова палата та Державна аудиторська служба. У дослідженні здійснено всебічний аналіз суб’єктного складу системи державного фінансового контролю України з урахуванням її ролі в забезпеченні бюджетної безпеки під час війни та у відбудовчий період. Розглянуто нормативну базу та функції ключових інституцій (Рахункової палати, Держаудитслужби, Держказначейства, підрозділів внутрішнього аудиту, Держфінмоніторингу), їхню взаємодію в межах вертикалі підзвітності. Обґрунтовано ефективність трирівневої моделі контролю (зовнішній аудит, внутрішній контроль, превентивні заходи) як механізму захисту публічних фінансів. Систематизовано повноваження контрольних органів за чотирма функціональними напрямами та окреслено шляхи підвищення ефективності, зокрема через інтеграцію до європейської моделі PIFC і впровадження ризик-орієнтованого підходу до планування. Запропоновано напрями інституційної трансформації фінансового контролю в умовах євроінтеграції.

Обґрунтовано, що ефективна система державного фінансового контролю є критичним чинником стабільності бюджетної системи та інструментом забезпечення економічної безпеки країни.