Економіка, управління та адміністрування

Особливості фінансової політики системно важливих банків (на прикладі АТ КБ «ПриватБанк»)

Наталія Георгіївна Виговська — 2026-02-12

Стаття комплексно висвітлює особливості фінансової політики системно важливих банків крізь призму фінансової, операційної та кібернетичної стійкості на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк» (далі – ПриватБанк) і банківської системи загалом. Актуальність зумовлена воєнно-економічною турбулентністю, зростанням частоти та складності кібератак, а також посиленням регуляторних вимог до управління ризиками. Методологічно дослідження спирається на аналіз офіційних документів банку (статут, структура управління, капітал), публічної фінансової звітності за 2022–2024 рр., оглядів НБУ (травень 2025) і порівняльний аналіз міжнародних рамок. Показано, що стратегія українських банків, зокрема ПриватБанку, тяжіє до консервативного управління ризиком – домінування інвестицій у державні цінні папери, високі буфери ліквідності та резервування під NPL (покриття 83–96 %) поєднуються з обмеженою кредитною активністю в умовах підвищеної невизначеності. Інтегральна карта ризиків підтверджує середньо-високий профіль загроз – сукупний індекс 2483,33 формується домінацією макро- та форс-мажорних чинників, підсилених кредитними й операційно-кібернетичними ризиками, а також репутаційно-регуляторними впливами. На цій основі обґрунтовано модель цільового посилення безпеки: (1) імплементація функцій NIST CSF у процесах ІТ- та бізнес-континуїтету; (2) регулярне тестування операційної стійкості у форматі британських SS1/21/CBEST-підходів; (3) гармонізація з DORA/NIS2 до 2025 р. з акцентом на управління ICT-ризиками й нагляд за критичними провайдерами; (4) розбудова національної платформи обміну кіберзагрозами за аналогією FS-ISAC та розширення взаємодії з CSIRT-NBU. Наукова новизна полягає в інтеграції фінансових метрик стійкості з операційно-кібернетичними індикаторами в єдиній ризик-матриці, а практичне значення у формуванні дорожньої карти для НБУ та системно важливих банків щодо масштабованого впровадження resilience-контурів і комплаєнс-процедур в умовах війни.

Проблема витрат на оплату житла у бюджетах внутрішньо переміщених осіб

Євгеній Валентинович Слюсар — 2026-02-12

Дослідження присвячене аналізу трансформації ринку оренди житла в Україні в 2021–2025 роках та впливу цієї трансформації на витрати домогосподарств України. Досліджено динаміку оренди після початку повномасштабного вторгнення рф та її вплив на фінансове навантаження різної категорії населення України. Виявлено залежність внутрішньо переміщених осіб від ринку оренди житла. У роботі розраховано середньорічні темпи зростання вартості оренди як в цілому по країні, так і в різних регіонах України. Залежність продемонструвала перегрів ринку оренди житла в тилових регіонах України та стагнацію в прифронтових регіонах. Визначено, який відсоток від доходів різні категорії домогосподарств витрачають на оренду житла, та встановлено, який оптимальний дохід домогосподарства оптимально отримувати в різних регіонах України для того, щоб витрати на житло становили до 30 % від їхнього доходу. На основі аналізу кількісного розподілу ВПО по різних регіонах України сформовано закономірність: найбільша кількість зосереджена в відносно небезпечних прифронтових регіонах через невелику вартість оренди і, як наслідок, їхню відносну фінансову доступність для ВПО, тоді як безпечні тилові області залишаються недосяжними для більшості з них через високу вартість оренди житла і, як результат, фінансову недоступність для ВПО орендувати житло в тих регіонах. Дослідження виводить проблему, що на даний час особиста безпека в Україні перетворилася на економічний актив, змушуючи мільйони людей обирати між підвищенням ризику для життя та індивідуальною фінансовою нестабільністю в більш безпечних регіонах країни.

Банківський нагляд як інституційний елемент макроекономічного управління в умовах системних ризиків

Юлія Олександрівна Тимошенко — 2026-02-12

Одним із ключових викликів сучасної економіки є забезпечення стійкості банківської системи в умовах зростання геополітичної напруги, цифрової трансформації та глобальних фінансових ризиків. У цьому контексті банківський нагляд є не лише інструментом регуляторного контролю, а й повноцінним інституційним механізмом підтримання макроекономічної стабільності. Запропоновано інституційну модель банківського нагляду, що поєднує пруденційні, інформаційно-аналітичні, нормативно-правові та технологічні компоненти в єдину систему управління ризиками. Така модель передбачає двоетапну систему впливу: на мікропруденційному рівні – через моніторинг фінансового стану та ризик-профілю окремих банків; на макропруденційному – через виявлення системних ризиків і координацію стабілізаційних заходів. З метою підвищення ефективності інституційної взаємодії між наглядовими органами, банками та іншими учасниками фінансового ринку запропоновано концептуальний підхід до інтеграції цифрових технологій у процес нагляду. Йдеться про застосування RegTech- і SupTech-рішень, що дають змогу оперативно ідентифікувати ризики, оптимізувати інформаційні потоки та забезпечити проактивний вплив на дестабілізуючі фактори. Такий підхід дозволяє своєчасно виявляти дисбаланси у фінансовій системі, підвищити її адаптивність до шоків і зменшити рівень регуляторної невизначеності. Впровадження цифрових інструментів банківського нагляду в умовах кризових ситуацій розглядається як необхідна умова підтримання довготривалої фінансової стабільності та збереження довіри до банківського сектору.

Якість прибутку та дохідність акцій: аналіз причинно-наслідкового зв’язку в секторі споживчих товарів Нігерії

Ш. Абдулатіф — 2026-02-12

У цьому дослідженні аналізується причинно-наслідковий зв’язок між якістю прибутку та дохідністю акцій у секторі споживчих товарів Нігерії у період з 2015 по 2024 рік. Використовуючи комплексну вибірку з 45 публічних компаній сектору споживчих товарів, що представлені на Нігерійській фондовій біржі (НФБ), ми застосовуємо бухгалтерські показники якості прибутку: якість нарахувань, стійкість прибутку, передбачуваність прибутку та згладженість прибутку.

Результати дослідження показують значний негативний вплив стійкості прибутку на дохідність акцій, що свідчить про те, що компанії з більш стабільним прибутком, як правило, мають нижчу дохідність акцій. Парні тести причинності за Грейнджером показують, що жоден із показників якості прибутку не є причиною змін дохідності акцій. Водночас результати також свідчать про наявність зворотної причинності: дохідність акцій за Грейнджером зумовлює стійкість прибутку.

У дослідженні застосовано динамічний панельний оцінювач Ареллано – Бонда та тести причинності за Грейнджером для аналізу впливу якості прибутку на дохідність акцій і встановлення причинно-наслідкових зв’язків між змінними.

Дослідження надає комплексні докази обмеженого причинно-наслідкового зв’язку між якістю прибутку та дохідністю акцій у секторі споживчих товарів Нігерії. Отримані результати мають важливе значення для інвесторів, менеджерів, регуляторів і дослідників. Вони свідчать про те, що інші ринкові чинники можуть переважно впливати на дохідність акцій, перевищуючи вплив фундаментальної якості прибутку.

Диференціація юридичної та економічної концепцій банкрутства: уніфікація підходу через призму Міжнародних стандартів фінансової звітності

Віктор Вікторович Вовк — 2026-02-12

Стаття розкриває проблему концептуальної невизначеності у трактуванні банкрутства, що виникає внаслідок змішування юридичної та економічної концепцій цього явища. Запровадження процедури превентивної реструктуризації зміщує акцент з ліквідації активів на збереження діяльності підприємства. Це актуалізує необхідність чіткого розмежування економічної концепції банкрутства (безперервний процес погіршення фінансового стану) та юридичної концепції (дискретна подія – ухвала суду), оскільки їх змішування створює інформаційний лаг у визнанні зобов’язань та оцінці безперервності діяльності.

Метою дослідження є диференціація юридичної та економічної концепцій банкрутства у вітчизняній та зарубіжній практиці як основа для формування уніфікованого підходу до його трактування в системі обліково-аналітичного забезпечення підприємства.

Методологія дослідження базується на компаративному аналізі вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, систематизації підходів до визначення банкрутства, а також застосуванні МСФЗ як термінологічного уніфікатора для усунення юрисдикційних розбіжностей. Результати дослідження включають: систематизацію п’яти вітчизняних підходів до трактування банкрутства з їх обліково-аналітичною інтерпретацією; розробку таблиці трансформації локальних юридичних термінів (insolvency, bankruptcy, financial distress) у категорії МСФЗ з конкретними обліковими процедурами; формулювання авторського визначення банкрутства у бухгалтерському обліку як об’єкта, що характеризується станом абсолютної неплатоспроможності, який зумовлює трансформацію бази оцінки активів, визнання конструктивних зобов’язань, припинення визнання фінансових санкцій при мораторії та розкриття суттєвої невизначеності щодо безперервності діяльності.

Практична цінність дослідження полягає у зменшенні інформаційного лагу між економічною неплатоспроможністю та її відображенням у фінансовій звітності, що підвищує релевантність звітності для користувачів, можливості для збереження діючого підприємства.

Професійне судження бухгалтера в оцінці гібридних інструментів у звітності контрольованих іноземних компаній

Ірина Вікторівна Жиглей — 2026-02-12

Сучасна система оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) в Україні вимагає від бухгалтера відмови від механічного обліку на користь аналізу економічної суті операцій. Використання гібридних фінансових інструментів створює ризики невідповідностей через суперечність правової форми та податкового трактування в різних юрисдикціях. В умовах запровадження стандарту CRS професійне судження бухгалтера стає критично важливим інструментом стратегічного управління ризиками та верифікації даних.

Метою статті є дослідження ролі та розробка практичних механізмів формування професійного судження бухгалтера як інтелектуального продукту для достовірної оцінки гібридних інструментів у звітності КІК. Завдання передбачають обґрунтування моделі судження як інноваційного рішення, вироблення алгоритму дій за IFRIC 23 та розробку аналітичного інструментарію верифікації даних для Додатка КІК.

Дослідження спирається на синтез Плану дій BEPS (Action 2, 3), Директив ATAD 1/2 та стандартів МСФЗ (IAS 32, IFRS 9, IFRIC 23). Використано порівняльний аналіз німецької та іспанської моделей контролю КІК для оцінки ефективності ідентифікації мезонінного капіталу та прав на прибуток.

Запропоновано модель професійного судження як процесу перетворення компетенцій фахівця на інноваційне рішення. Обґрунтовано алгоритм оцінки гібридних операцій за методами «найбільш імовірної суми» або «очікуваної вартості» згідно з IFRIC 23. Розроблено систему з чотирьох аналітичних регістрів (компонентів контролю, гібридних інструментів, ланцюжків володіння та звірки з CRS), що дозволяють ідентифікувати реальну економічну суть операцій та коректно трансформувати іноземну звітність. Визначено бухгалтерську довідку як базовий документ для документального обґрунтування оціночних позицій бухгалтера.

Доведено, що бухгалтер КІК трансформується в аналітика-консультанта, чиє судження є головною конкурентною перевагою. Сформульовано рекомендації щодо уточнення вітчизняного законодавства в частині закріплення статусу контролера на основі права на отримання прибутку.

ESG-звітність і принципи корпоративної соціальної відповідальності у лісогосподарських підприємствах: обліково-аналітичний контекст

Ірина Валеріївна Замула — 2026-02-12

У статті досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти трансформації системи бухгалтерського обліку лісових ресурсів України в умовах сталого розвитку, євроінтеграційних процесів та післявоєнного відновлення економіки. Обґрунтовано необхідність розширення традиційного підходу до обліку лісових ресурсів шляхом інтеграції екологічних, соціальних та управлінських компонентів у фінансову й нефінансову звітність підприємств лісового сектору.

Проаналізовано взаємозв’язок національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами фінансової звітності у частині визнання, оцінки та знецінення біологічних активів і формування резервів. Визначено вплив воєнних ризиків, деградації лісових насаджень та мінування територій на методологію оцінки активів і розкриття інформації у звітності. Особливу увагу приділено імплементації принципів ESG, вимог Директиви CSRD та положень EU Taxonomy у систему обліково-аналітичного забезпечення діяльності лісогосподарських підприємств.

Запропоновано напрями розширення практики нефінансового звітування у лісовому господарстві. Доведено, що модернізація облікової системи сприятиме підвищенню прозорості, інвестиційної привабливості та фінансової стійкості підприємств галузі. Реалізація пропозицій підвищить рівень прозорості, інвестиційної привабливості та інституційної довіри до лісогосподарських підприємств, особливо в умовах післявоєнної відбудови та залучення міжнародної фінансової допомоги.

Результати дослідження можуть бути використані під час формування державної політики у сфері лісового господарства, удосконалення національного облікового регулювання та впровадження європейських стандартів звітності зі сталого розвитку.

Історичний аналіз розвитку теорій мережевих організацій та їх значення для системи бухгалтерського обліку

Дмитро Миколайович Захаров — 2026-02-12

У статті здійснено комплексний ретроспективний аналіз еволюції теорій мережевих організацій від класичних економічних концепцій XVIII–XIX ст. до сучасних моделей цифрової мережевої економіки. Метою дослідження є систематизація ключових теоретичних підходів до розуміння мережевих організацій та обґрунтування їх значення для розвитку методології бухгалтерського обліку в умовах мережевої взаємодії суб’єктів господарювання. Під час дослідження застосовано методи історико-логічного аналізу, систематизації та узагальнення наукових концепцій, міждисциплінарного синтезу. Встановлено, що розвиток теорій мережевих організацій є результатом тривалого міждисциплінарного синтезу економічної, соціологічної та управлінської наукових традицій. Виокремлено п’ять ключових етапів еволюції: класичні економічні теорії, що сформували базову дихотомію ринку та ієрархії; неокласична та інституційна теорія фірми, яка обґрунтувала мережу як гібридну форму координації; соціологічні концепції, що легітимізували роль довіри та соціальних зв’язків в економічній діяльності; управлінські теорії, які операціоналізували поняття «мережевої організації» для бізнес-практики; сучасні концепції стратегічних альянсів, кластерів та платформних екосистем. Визначено конкретні наслідки розвитку теорій мережевих організацій для системи бухгалтерського обліку, зокрема: необхідність переосмислення облікової одиниці в умовах міжорганізаційної взаємодії; потребу у виокремленні трансакційних витрат як самостійного об’єкта управлінського обліку; вдосконалення методології обліку нематеріальних активів; розширення вимог до розкриття інформації про мережеві відносини у фінансовій та інтегрованій звітності. Результати дослідження можуть бути використані для розвитку методологічних засад бухгалтерського обліку в умовах мережевої економіки.

Облікова політика як інструмент забезпечення стійкості підприємства в умовах воєнної економіки

Світлана Михайлівна Лайчук — 2026-02-12

Статтю присвячено дослідженню облікової політики підприємства як стратегічного інструменту забезпечення його стійкості в умовах воєнної економіки та післякризового відновлення. Обґрунтовано, що в сучасних умовах облікова політика перестає бути формалізованим набором бухгалтерських правил і трансформується в комплексний механізм управління фінансовими, податковими та інформаційними ризиками. Акцентовано увагу на тому, що українські підприємства функціонують у середовищі підвищеної невизначеності, зумовленої наслідками повномасштабної агресії, частими змінами законодавства та необхідністю гармонізації національної системи обліку з вимогами МСФЗ. У статті систематизовано підходи науковців до розуміння сутності та призначення облікової політики, визначено її роль у формуванні інформаційної моделі підприємства, управлінні витратами, забезпеченні прозорості звітності та зростанні довіри з боку інвесторів, кредиторів і контролюючих органів. Особливу увагу приділено проблемам оцінки та знецінення активів, формування резервів і забезпечень, обліку втрат, грантів, компенсацій та соціальних зобов’язань, що є характерними для воєнного періоду. Доведено, що чітко регламентована та адаптивна облікова політика створює доказову базу для податкових перевірок і майбутніх компенсацій за завдані збитки, а також сприяє прийняттю обґрунтованих управлінських рішень щодо релокації, реструктуризації діяльності та оптимізації податкового навантаження. Зроблено висновок, що індивідуалізація облікової політики з урахуванням воєнних ризиків є необхідною передумовою збереження економічного потенціалу підприємств і забезпечення їхньої фінансової та інформаційної стійкості.

Бібліометричний аналіз проблематики здійснення транспортно-експедиторських послуг: виклики для системи обліку та контролю

Сергій Федорович Легенчук — 2026-02-12

У статті здійснено комплексний бібліометричний аналіз наукових публікацій, присвячених проблематиці транспортно-експедиторських послуг. Інформаційною базою дослідження стали 280 публікацій, проіндексованих у наукометричній базі Scopus за період 1972–2026 рр. Для обробки даних використано вбудовані інструменти Scopus та програмний продукт VOSviewer. Встановлено динаміку зростання публікаційної активності з піком у 2024–2025 рр. (42 % усіх праць), що свідчить про актуалізацію досліджень в умовах постпандемічної трансформації логістики, цифровізації та геополітичних викликів. Виявлено географічну структуру лідерів досліджень (Китай, Індонезія, Польща, Індія, США) та окреслено вектори міжнародної наукової кооперації. За предметним розподілом публікації репрезентують менеджмент, інженерію, соціальні та комп’ютерні науки, що підтверджує міждисциплінарний характер досліджуваної сфери. За допомогою VOSviewer ідентифіковано п’ять тематичних кластерів: 1) цифрова трансформація та технологічні інновації; 2) якість послуг, задоволеність та лояльність клієнтів; 3) сталість, екологічність та резильєнтність; 4) оптимізація транспортних мереж і маршрутизація; 5) правові, регуляторні та ринкові аспекти. Обґрунтовано наявність суттєвої наукової прогалини – відсутність комплексних бібліометричних досліджень, цілісно присвячених саме транспортно-експедиторським послугам як самостійному об’єкту. Окреслено перспективи подальших досліджень: 1) поглиблене вивчення цифрової трансформації експедиторської діяльності; 2) розробка методології оцінювання резильєнтності; 3) формування обліково-аналітичного забезпечення сталого розвитку експедиторських компаній.

Теоретичне обґрунтування впливу цифрової економіки на трансформацію облікової моделі будівельних підприємств

Роман Сергійович Макуха — 2026-02-12

У статті здійснено теоретичне обґрунтування механізму впливу цифрової економіки на трансформацію облікової моделі будівельних підприємств. На основі аналізу еволюції концепції цифрової економіки систематизовано три ключові етапи її розвитку, зокрема ранній, етап поширення та системний, та визначено їх значення для обліку. Проаналізовано основні наукові підходи до трактування сутності цифрової економіки – це технологічний, інституційний та вартісний (ресурсний). Запропоновано авторське визначення цифрової економіки крізь призму облікової методології, а також суміжне поняття, що конкретизує загальну концепцію стосовно будівельної діяльності. Виокремлено чотири ключові характеристики цифрової економіки, що безпосередньо впливають на компоненти облікової моделі будівельних підприємств: дематеріалізація активів, пришвидшення інформаційних потоків, платформізація бізнес-процесів та інтелектуалізація управлінських рішень. Структуровано облікову модель підприємства як систему трьох взаємопов’язаних складових – методологічної, організаційної та технологічної. Охарактеризовано їх зміст та визначено характер трансформаційного впливу цифрових технологій на кожну з них. Розроблено матрицю впливу ключових цифрових технологій (BIM, IoT, Cloud ERP, AI/Big Data, блокчейн, смарт-контракти) на окремі компоненти бухгалтерського обліку будівельних підприємств. Обґрунтовано трикомпонентну систему детермінант трансформації облікової моделі, що охоплює інституційну, інформаційну та технологічну складові. Доведено, що галузева специфіка будівництва, а саме: тривалий виробничий цикл, контрактний характер діяльності, мобільність активів та територіальна розосередженість об’єктів, формує підвищені вимоги до адаптивності облікової моделі в умовах цифрової трансформації.

Цифрова трансформація обліково-контрольних процесів вітчизняних підприємств: сучасний стан та стратегічні пріоритети

Тетяна Олексіївна Мулик — 2026-02-12

Стаття присвячена комплексному дослідженню впливу цифрової трансформації на еволюцію систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю підприємств у контексті сучасних воєнних загроз та геополітичних викликів. У роботі обґрунтовано, що цифровізація обліково-контрольних процесів переросла стадію простої автоматизації рутинних операцій, перетворившись на фундаментальну зміну філософії управління та забезпечення економічної стійкості.

Проаналізовано динаміку впровадження інноваційних рішень в Україні, що підтверджується позитивними позиціями у глобальних рейтингах, зокрема зростанням індексу е-урядування та досягненням 40-го місця у рейтингу Government AI Readiness Index 2025. Автор доводить, що воєнний стан став каталізатором масового переходу бізнесу на хмарні технології та відмови від програмних продуктів країни-агресора, що дозволило забезпечити безперервність обліку та захищеність даних у режимі 24/7. Особливу увагу приділено синергії сучасних технологій, таких як штучний інтелект, Big Data, RPA та Blockchain, які трансформують облік із ретроспективної функції у проактивний інструмент предиктивної аналітики. Досліджено перехід від періодичного до безперервного моніторингу господарських операцій, що мінімізує вплив людського фактора та зміцнює фінансову дисципліну. Проаналізовано основні фактори, що впливають на цифрову трансформацію обліково-контрольних процесів на вітчизняних підприємствах, які варто поділити на чотири ключові групи: зовнішні та геополітичні фактори, державно-інституційні фактори, технологічні фактори та соціально-економічні й кадрові фактори.

У статті детально розглянуто роль екосистеми «Дія» та системи «Трембіта» як інструментів легітимізації цифрового контролю та автоматизації взаємодії з державними реєстрами. Окреслено шляхи мінімізації бар’єрів цифровізації через розвиток людського капіталу, інвестування в кібербезпеку та гармонізацію національного законодавства з вимогами ЄС щодо електронного документообігу та iXBRL-звітності. Запропоновано основні вектори розвитку цифрової трансформації обліково-контрольних процесів вітчизняних підприємств. Резюмовано, що успішна стратегія трансформації потребує інтегрованого підходу, який поєднує технологічні інновації з адаптивними організаційними моделями та державною інституційною підтримкою в умовах глобальної цифрової економіки.

Удосконалення обліку та оцінки зобов’язань підприємства в умовах гармонізації з МСФЗ

Ігор Віталійович Орлов — 2026-02-12

У статті досліджено актуальні проблеми обліку, класифікації та оцінки зобовʼязань підприємств в умовах гармонізації національних стандартів з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Висвітлено недосконалість чинного нормативного регулювання, зокрема НП(С)БО 11, у частині вибору методів оцінки та процедури дисконтування, що створює податкові ризики та знижує якість фінансової звітності.

Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних положень щодо вдосконалення обліку та оцінки зобовʼязань для забезпечення релевантності інформації в системі управління підприємством.

Проаналізовано розбіжності між юридичним та економічним трактуванням зобовʼязань і доведено пріоритетність економічної сутності, повʼязаної з фактичним рухом ресурсів. Обґрунтовано необхідність впровадження розширеної класифікації зобовʼязань за характером погашення, вартістю обслуговування та дотриманням платіжної дисципліни для ефективного управління ліквідністю та прогнозування касових розривів. Окремо розглянуто питання узгодженості підходів до визнання та оцінки зобовʼязань у контексті концептуальних засад фінансової звітності.

Досліджено проблематику дисконтування довгострокових зобовʼязань. На основі моделювання доведено суттєвий вплив оцінки за теперішньою вартістю на показники Балансу та фінансові результати підприємства через механізм амортизації дисконту. Запропоновано методичні підходи до визначення ставки дисконтування з урахуванням ринкових умов та галузевої специфіки, а також рекомендації щодо документального оформлення всіх процедур, що дозволить мінімізувати фіскальні ризики та забезпечити достовірне відображення реальної вартості боргових зобовʼязань у фінансовій звітності.

Сучасні виклики облікової системи в контексті економічної, соціальної та екологічної відповідальності

Марина Миколаївна Танасієва — 2026-02-12

У статті досліджено сучасні виклики розвитку облікової системи в контексті посилення економічної, соціальної та екологічної відповідальності суб’єктів господарювання в умовах сталого розвитку, глобалізації та цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано, що традиційна фінансово орієнтована модель бухгалтерського обліку не забезпечує повною мірою інформаційних потреб управління та стейкхолдерів щодо оцінки довгострокової стійкості бізнесу, соціальних ефектів і екологічних наслідків господарської діяльності.

У статті розкрито сутність і взаємозв’язок економічної, соціальної та екологічної відповідальності як складових єдиної концепції сталого розвитку та обґрунтовано роль бухгалтерського обліку як інтегруючої інформаційної платформи управління відповідальністю. Доведено, що еволюція предмета та функцій бухгалтерського обліку зумовлює його трансформацію від інструмента ретроспективної фіксації фінансових операцій до комплексної інформаційної системи підтримки стратегічних управлінських рішень у довгостроковій перспективі.

Систематизовано ключові економічні, соціальні, екологічні та цифрові виклики облікової системи, зокрема проблеми інтеграції нефінансових показників у фінансові оцінки, обліку соціальних і екологічних зобов’язань, оцінювання ESG-ризиків, а також вплив цифровізації на якість і прозорість облікової інформації. Узагальнення результатів дослідження дало змогу обґрунтувати напрями вдосконалення облікової системи, серед яких ключове місце посідають розвиток нефінансової та інтегрованої звітності, адаптація національних стандартів до міжнародних вимог (ESRS, IFRS Sustainability), інтеграція ESG-показників у систему обліку та звітності, а також підвищення ролі професійного судження бухгалтера.

Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до систематизації сучасних викликів облікової системи в контексті триєдиної відповідальності та обґрунтуванні напрямів її трансформації як цілісної інтегрованої інформаційної системи управління сталим розвитком. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання в процесі модернізації облікової політики підприємств, формування нефінансової та інтегрованої звітності, а також у навчальному процесі під час підготовки фахівців з обліку й оподаткування.

Оцінка повноти корпоративного звітування підприємства

Ольга Сергіївна Федорова — 2026-02-12

Трансформація корпоративного звітування характеризується зміною парадигми розкриття інформації від вузькофінансового фокусу до комплексного представлення діяльності та стратегії підприємства. Глобальні регуляторні ініціативи, зокрема впровадження Директиви ЄС про корпоративну звітність у сфері сталого розвитку, запровадження принципу подвійної суттєвості та зростання вимог стейкхолдерів до прозорості ESG-аспектів, формують новий інформаційний простір, що охоплює фінансові, екологічні, соціальні та управлінські виміри корпоративної діяльності, фокусуючись на цілях сталого розвитку. Сучасний процес корпоративного звітування становить собою складну багаторівневу систему, яка інтегрує фінансову звітність, обов’язкові та добровільні звіти, звітність зі сталого розвитку / ESG-звітність, інтегровану звітність тощо, а також спеціалізовані форми розкриття інформації про викиди, соціальні ініціативи та управлінські практики. Така мультиформатність створює методологічний виклик щодо систематизації різнорідних типів звітності, ідентифікації їх місця у загальній системі корпоративного розкриття інформації та розробки інструментарію для оцінки повноти та якості звітування підприємств. У статті використано методи моделювання, класифікації, систематизації, аналізу та узагальнення для розробки тривимірної «Моделі куба» звітностей та дослідження структури корпоративного розкриття інформації підприємствами. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою методики аналізу та оцінки якості наративної компоненти корпоративного звітування та методології діагностики ризиків грінвошингу на основі зіставлення рівня операційної зрілості підприємства з обсягом та деталізацією розкритої нефінансової інформації. Актуальним питанням є оптимізація інформаційного навантаження на підприємства через ідентифікацію пріоритетних запитів стейкхолдерів та розробку рекомендацій щодо раціонального заповнення сегментів «Моделі куба» з урахуванням галузевої специфіки та розміру суб’єктів господарювання.

Вектори трансформації бухгалтерського обліку в умовах ESG-звітування бізнесу

Віталій Васильович Шкромида — 2026-02-12

Сучасні умови розвитку економіки характеризуються посиленням екологічних і соціальних викликів та зростанням вимог до прозорості і відповідальності бізнесу, що актуалізує необхідність трансформації традиційної моделі бухгалтерського обліку. У цьому контексті концепція ESG набуває значення не лише інструменту нефінансової звітності, а й чинника зміни облікової парадигми загалом. Метою статті є обґрунтування векторів трансформації бухгалтерського обліку в умовах ESG-орієнтації та визначення їх впливу на цілі, об’єкти, методологію і функції облікової системи підприємства. Для досягнення поставленої мети використано методи наукового узагальнення, системного аналізу, порівняння та логічного моделювання. У результаті дослідження встановлено, що впровадження ESG-підходу зумовлює розширення об’єктів бухгалтерського обліку за рахунок інтеграції екологічних, соціальних і управлінських показників, а також поєднання фінансової та нефінансової інформації в межах єдиної інформаційної системи підприємства. Обґрунтовано зміну методологічних засад обліку, що проявляється у переході від виключно грошового вимірника до поєднання кількісних і якісних оцінок та посиленні прогностичної складової. Доведено, що функціональне призначення бухгалтерського обліку трансформується від реєстраційно-контрольної ролі до інформаційно-аналітичної та стратегічної підтримки управління сталим розвитком. Зроблено висновок, що ESG-орієнтована модель бухгалтерського обліку формує якісно нову облікову парадигму, спрямовану на створення довгострокової цінності підприємства та підвищення його конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для наукового обґрунтування порядку ідентифікації та облікового відображення ESG-ризиків як чинників формування зобов’язань, забезпечень і резервів підприємства.

Методологічні аспекти економічного аналізу великих масивів даних у середовищі MS Excel: від групування до управлінських рішень

Єлизавета Сергіївна Шубенко — 2026-02-12

У статті досліджено трансформацію класичних методів економічного аналізу під впливом тотальної цифровізації та перехід до опрацювання великих масивів даних (Big Data), які за відсутності належної обробки перетворюються на «інформаційний шум». Метою роботи є теоретико-методологічне обґрунтування та систематизація етапів аналітичного «стиснення» інформації у середовищі MS Excel – від первинного статистичного групування до формування стратегічних управлінських рішень. Методологічну основу дослідження становить системний підхід до трьох рівнів аналітичної обробки: типологічного, структурного та аналітичного групування. У процесі дослідження використано інструментарій табличного процесора MS Excel, зокрема зведені таблиці (Pivot Tables), логічні та статистичні функції (COUNTIF, AVERAGEIFS), а також сучасні технології ЕТI -процесів Power Query та реляційного моделювання Power Pivot. Результати дослідження демонструють, що використання зведених таблиць дозволяє миттєво ідентифікувати дисбаланси у кадровому складі, а побудова багаторівневих ієрархій забезпечує виявлення «центрів гравітації» прибутку у роздрібній торгівлі. Особливу увагу приділено інтервальному аналітичному групуванню для встановлення каузальних зв’язків між факторними ознаками (наприклад, професійним стажем) та результативними показниками діяльності. Доведено, що інтеграція методів машинного навчання, зокрема кластерного аналізу К-means, із традиційними економетричними інструментами дозволяє виявляти неочевидні патерни поведінки споживачів та автоматизувати видобуток ознак із неструктурованих даних. Наукова новизна полягає у систематизації прагматичних ефектів для бізнесу від синергії різних видів групування та адаптації інструментів MS Excel (Solver, Monte Carlo Simulation) до потреб українських підприємств в умовах воєнного стану. Висновки підтверджують, що правильне методологічне застосування методів групування в Excel дозволяє трансформувати хаотичні транзакції в інтелектуальний капітал організації, підвищуючи якість управлінських рішень та забезпечуючи сталий розвиток у мінливому цифровому світі.

Структурна трансформація аграрної економіки України: історичний досвід цукрової індустріалізації та сучасні виклики зернової спеціалізації

Сергій Захарович Мошенський — 2026-02-12

У статті досліджується структурна трансформація аграрної економіки України у ХІХ – на початку ХХ століття через призму переходу від зерново-сировинної моделі до аграрно-промислової, заснованої на розвитку цукробурякової індустрії. Актуальність теми зумовлена необхідністю осмислення історичного досвіду формування доданої вартості в аграрному секторі в контексті сучасних дискусій щодо сировинної орієнтації українського експорту. Метою статті є визначення макроекономічних наслідків розвитку цукрової промисловості для структури виробництва, регіональної спеціалізації та формування фінансово-промислового капіталу на Правобережжі та в Київському економічному регіоні. Методологічну основу дослідження становлять історико-економічний аналіз, структурний підхід, елементи кількісної реконструкції галузевих показників, а також порівняльний аналіз динаміки зернового та цукрового виробництва.

Обґрунтовано, що розвиток цукробурякової індустрії став каталізатором переходу від експортно-сировинної моделі до переробної економіки, сприяв концентрації капіталу, формуванню підприємницьких династій, розвитку транспортної інфраструктури та фінансових інститутів. Показано, що зростання частки переробної продукції у структурі аграрного виробництва забезпечило вищий рівень доданої вартості порівняно із зерновою торгівлею попередніх століть.

Наукова новизна полягає у трактуванні цукрової промисловості не лише як галузевого феномену, а й як системного чинника структурних зрушень в економіці України індустріальної доби. Практичне значення результатів полягає у можливості використання історичного досвіду для формування сучасної стратегії переходу від сировинної до переробної моделі розвитку.

Зайнятість та умови праці українських мігрантів у країнах ЄС

Данило Ігорович Цимбалюк — 2026-02-12

Актуальність дослідження обумовлена зростанням масштабів вимушеної міграції з України та потребою оцінити умови включення мігрантів у ринок праці країн Європейського Союзу (ЄС). Метою дослідження є виявлення та аналіз факторів, що визначають особливості професійної інтеграції українських мігрантів у ринок праці країн ЄС, зокрема умов їхньої зайнятості, бар’єрів доступу до гідної праці, оцінювання перспектив професійного розвитку та проявів дискримінації. Емпіричною базою аналізу є результати опитування 256 громадян України, які на момент дослідження проживали в країнах ЄС. Встановлено, що значна частина мігрантів має високий рівень освіти, що формує потенціал для активної професійної інтеграції, однак реальні можливості працевлаштування залежать від механізмів підтримки та особливостей ринку праці в країнах перебування. Частина респондентів висловлює задоволення роботою та заробітною платою й позитивно оцінює ставлення в трудових колективах. Разом з тим оцінки можливостей професійного розвитку залишаються неоднозначними, що може свідчити про обмежені траєкторії зростання для мігрантів у певних сферах діяльності та брак інформації чи досвіду, які дозволили б оцінити власні перспективи. Зафіксовано окремі випадки дискримінації та недостатній рівень психологічної підтримки на робочому місці. Отримані результати засвідчують, що успішність інтеграції українських мігрантів залежить від індивідуальних характеристик, ситуації на ринку праці та державної політики у сфері підтримки мігрантів. Зроблені висновки створюють підґрунтя для подальших досліджень, спрямованих на аналіз динаміки інтеграції та визначення чинників, що впливають на якість трудових траєкторій українських мігрантів у країнах ЄС.

Духовна роль УГКЦ у формуванні української нації і держави: державно-управлінський вимір

Анатолій Іванович Богданенко — 2026-02-12

В умовах збройної російської агресії питання духовної ролі Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у формуванні української нації і держави набуває вагомого пріоритету. Релігійна проблематика буття України є доволі складною і багатоаспектною, оскільки торкається питань державотворчих процесів, культури, історії, національної ідентичності, політики і навіть важливих геополітичних інтересів українського суспільства. У комплексній системі гуманітарного знання одна з ключових ролей належить саме релігії і християнській теології, адже саме вони є духовною підвалиною становлення і розвитку європейської культури та науки.

Досліджено концептуальні засади соціального вчення УГКЦ, що впливає на процеси національного і державного будівництва. Особливу увагу приділено трансформації християнського теологічного знання в державно-управлінській науці. Проаналізовано взаємодію Української держави і УГКЦ. Окреслено суттєвий вплив церкви на історію, культуру та націотворення. Релігійна, культурно-історична трансформація сучасного світу висуває нові вимоги до гуманітарної науки. Вивчення основних засад суспільства і держави не може обмежуватися виключно «класичними» постулатами радянської марксистсько-ленінської матеріалістичної парадигми. Визначено, що державно-управлінська наука гармонійно вбудована у загальну архітектуру світової релігійно-філософської думки, культури, історії і християнської теології. Актуальність теми синтезу релігії і політології також посилюється процесом вивчення досвіду щодо розвитку теології в найкращих світових університетах світу.

Обґрунтовано, що ефективна діяльність державних службовців вимагає від фахівців з державного управління не лише глибоких знань з політології, менеджменту, а й здатності орієнтуватися в релігійній проблематиці держави, використовуючи доцільні теологічні й соціогуманітарні підходи. В умовах війни, пропаганди і політичної маніпуляції особливої актуальності набуває питання національної ідентичності і духовної безпеки існування та розвитку релігійних організацій. Інтеграція політології, державного управління і християнської теології створює можливості для гармонійного духовного розвитку особистості, формування критичного мислення науковців, ефективної взаємодії церкви, держави і громадянського суспільства.

Завдання державно-управлінської науки полягає у підготовці освічених фахівців, які повинні не лише володіти знаннями з управління, а й вміти орієнтуватися в різних теологічних питаннях релігійного буття християнських організацій України, використовуючи релігієзнавчі інструменти пізнання світу. Інтеграція теологічного і державно-управлінського знання може стати потужним засобом розвитку сучасної гуманітаристики, оскільки поєднує різні підходи до вивчення людини і суспільства в контексті історії, культури і релігії.

З теологічної точки зору, такий підхід задовольняє духовну пізнавальну потребу особистості у трансцендентному, сприяє розвитку філософського просторового мислення та інтеграції релігійного знання в сучасну науку. Крім того, він формує ціннісні орієнтири розвитку людини та інтелектуальної діяльності у парадигмі християнської теології, що суттєво впливає на духовний стан людини. Водночас рівень готовності майбутніх фахівців до впровадження такого інтегрованого і теологічного складного підходу до державного управління залишається недостатньо дослідженим.

Динамічні ключові показники ефективності як інструмент адаптивного державного управління: методологія, ризики, можливості імплементації в Україні

Григорій Миколайович Дзюба — 2026-02-12

У статті розкрито зміст поняття «динамічні ключові показники ефективності (КПЕ)» як системи ключових показників із механізмом керованої адаптації до зміни контексту, що поєднує управлінську функцію з вимогами публічної підзвітності. Мета дослідження – визначити, як проєктувати такі КПЕ в органах влади так, щоб гнучкість не перетворювалася на маніпуляцію, а обчислення залишалися відтворюваними та порівнюваними у часі. Методично робота спирається на узагальнення підходів управління за результатами і практик роботи з управлінськими даними, а також на аналіз ризиків «гри з показниками» (ефекти Гудхарта та Кемпбелла) і вимог захисту персональних даних. Динамічність трактується не як збільшення частоти звітування, а як керована зміна параметрів КПЕ-системи: цілей (рухомі цілі / траєкторії), ваг пріоритетів, складу метрик (ротація й «сигнальні» індикатори) та частоти / деталізації вимірювання. Ключовими результатами є запропонована методологія проєктування, що передбачає: паспорт показника (формула, джерела, періодичність, відповідальні особи, правила валідації та інтерпретації, межі допустимих змін) і обов’язкове версіонування з журналом змін. Описано режими планового оновлення та позапланового перегляду КПЕ за тригерами форс-мажорів. Обґрунтовано побудову «ланцюга даних» від реєстрів і адміністративних систем до дашбордів із контрольними точками якості та правилами доступу / деперсоналізації; показано потенціал використання наявної інфраструктури системи «Трембіта» і цифрових каналів платформи «Дія» для коротших циклів моніторингу. У висновках доведено необхідність інтегрувати динамічні КПЕ з бюджетуванням і звітністю на трьох рівнях (оперативний моніторинг, квартальні управлінські огляди, публічна підзвітність із поясненням змін метрик). Як пілотні напрями запропоновано цифрові послуги, управління зверненнями / скаргами та HR-управління, де критерієм успіху є покращення рішень, а не лише пришвидшення звітування.

Біла книга державного управління України: орієнтири в розбудові та складові елементи

Світлана Володимирівна Свірко — 2026-02-12

У публікації опрацьовано основні орієнтири щодо розбудови Білої книги державного управління в Україні, її структурні компоненти та в її межах принципи належного урядування. Враховуючи євроінтеграційні орієнтири, запропоновано таку структуру «Білої книги: державне управління в Україні»: досягнення (короткий опис результатів реформування державного управління в Україні); орієнтири (опис принципів належного урядування як головного орієнтира в реформуванні державного управління); сучасний стан (опис стану державного управління в Україні на момент проведення дослідження); проблеми (опис проблемних позицій, у тому числі на підставі оцінки відповідності державного управління в Україні принципам належного урядування); умотивування реформування (аргументація на користь проведення подальших реформ у сфері державного управління в Україні); мета та методологія (ідентифікація головної мети, цілей та завдань дослідження, методів та прийомів, що застосовуються в процесі дослідження); аналіз досліджень (опис результатів основних сучасних науково-практичних досліджень у галузі державного управління як в Україні, так і світу); напрями реформування та шляхи їх реалізації (опис векторів подальшого розвитку державного управління як в Україні, а також проєктів рішень на реалізацію останніх (основних та альтернативних)); результати (опис намічених результатів, ризиків та загроз щодо їх отримання (основних та альтернативних)); висновки (логічний підсумок щодо представленого матеріалу); бібліографія; додатки. В межах загальної структури Білої книги запропоновано оновлене звучання принципів належного урядування в межах їх кластерних блоків: стратегія (в частині принципу 1), розроблення та узгодження політики (в частині принципів 2, 5), організація, підзвітність та нагляд (у частині принципу 16), управління державними фінансами (в частині принципів 23, 24, 26). Реалізація на притиці запропонованих положень сприятиме підвищенню ефективності як вітчизняного, так і світового державного управління.

Стратегічні засади розвитку бренду підприємств сонячної енергетики в умовах воєнної нестабільності та післявоєнного відновлення

Олександр Петрович Ковба — 2026-02-12

У статті обґрунтовано, що в умовах повномасштабної війни в Україні бренд підприємств сонячної енергетики трансформується з маркетингового «комунікаційного шару» у стратегічний актив управління, що визначає пріоритети портфеля рішень, логіку взаємодії зі стейкхолдерами та критерії результативності. Показано, що руйнування та системні ризики енергетичної інфраструктури актуалізували запит суспільства й бізнесу на енергостійкість і децентралізацію, а також спричинили перефокусування ESG на практичні інструменти: захист критичної інфраструктури, безперервність послуг, прозорість і доказовість впливу. Підкреслено, що для українського контексту ESG має бути «прив’язаним» до програм відновлення та фінансування, зокрема до Ukraine Facility Plan 2024–2027 (потреби енергосектору оцінюються у десятки мільярдів євро) та механізмів міжнародної підтримки (Ukraine Energy Support Fund), які висувають підвищені вимоги до комплаєнсу, аудиту та звітності.

Запропоновано авторську модель стратегії розвитку бренду підприємств сонячної енергетики «Resilience – ESG – Trust», яка інтегрує стратегічне ядро бренду (Brand Key) як інваріант позиціонування і «доказовості», формує ціннісні гіпотези для ключових груп стейкхолдерів (Brand Ladder), передбачає механізми реалізації через портфель проєктів та гнучке управління (Agile/PMO) із «воротами бренду» (Brand Gates) і показниками Brand Fit. Практичну придатність підходу підтверджено аналізом релевантних кейсів сонячних проєктів, зокрема ESCO-рішень для лікарень і водоканалів, що сприймаються як внесок у енергетичну безпеку громад у періоди блекаутів.

Комунікативні навички лідера як чинник забезпечення ефективної командної взаємодії

Ірина Михайлівна Царук — 2026-02-12

В умовах загострення кризових тенденцій і конкуренції ефективне управління ресурсами суб’єктів господарювання, одним із яких є персонал, набуває особливого значення. Забезпечення ефективної командної взаємодії у цьому контексті є інструментом досягнення результативності та формування синергетичного ефекту. Своєю чергою важливим чинником впливу на ефективність командної взаємодії є рівень розвитку комунікативних навичок лідера, які є інструментом формування соціальної архітектури команди.

У статті визначено поняття та зміст комунікативних навичок лідера, обґрунтовано їх роль у діяльності суб’єкта господарювання в цілому та у забезпеченні ефективної командної взаємодії зокрема. З’ясовано, що під комунікативними навичками доцільно розуміти здатність лідера здійснювати комунікацію з метою досягнення поставлених цілей шляхом забезпечення ефективної командної взаємодії. Узагальнено основні компоненти комунікативних навичок лідера. З метою визначення критеріїв високого рівня розвитку комунікативних навичок лідера представлено низку принципів комунікації та вимог, які враховують прозорість та чіткість комунікацій, двосторонню комунікацію, адаптивність та швидкість, забезпечення та підтримку командної взаємодії, створення сприятливого психологічного клімату, інклюзивність, цифрову грамотність та емпатію. Визначено, що відповідність лідерської комунікації розглянутим принципам і вимогам забезпечить передумови для підвищення ефективності командної взаємодії та результативності командної роботи. Розглянуто типи комунікаційних стратегій лідера, а також чинники, що впливають на вибір конкретної комунікаційної стратегії.