Економіка, управління та адміністрування

Реформування системи державного матеріального резерву: проблеми та шляхи вирішення

Юрій Миколайович Білоконь — 2025-12-19

Досліджено питання, пов’язані із реформуванням системи державного матеріального резерву на період до 2025 року, забезпеченням створення сприятливих умов для її сталого розвитку, достатнього рівня запасів матеріальних цінностей державного резерву, належного зберігання, своєчасного освіження та оперативного відпуску за потребою. Установлено, що станом на листопад поточного року можна констатувати про поступове виконання певної кількості завдань, реалізація яких передбачалася згаданою стратегією реформування. Водночас деякі залишаються невиконаними та існує імовірність їх невиконання до кінця поточного року, а саме: передача за балансовою вартістю матеріальних цінностей державного матеріального резерву, у тому числі розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що перебувають на балансі Державного агентства резерву, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, а також місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, врегулювання питання дебіторської та кредиторської заборгованості Державного агентства резерву тощо. Авторами запропоновано низку заходів, виконання яких сприятиме створенню ефективної системи державного матеріального резерву, спроможної забезпечувати реалізацію державної політики у сфері державних резервів та виконання призначень державного матеріального резерву, передбачених законодавством.

Особливості інформаційно-організаційного забезпечення ефективності соціальної місії українських християнських церков: державно-управлінський аспект

Анатолій Іванович Богданенко — 2025-12-19

Систематизовано проблеми інформаційно-організаційного забезпечення ефективності соціальної місії Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і Православної церкви України (ПЦУ), визначено зміст поняття «соціальне служіння», «теологія», «богослов’я», «соціальне вчення», «управління». Зазначено, що однією з важливих проблем церковної місії християнства є низький рівень теологічної освіти парафіян, фрагментарність вивчення і актуалізації соціального вчення (доктрини), неузгодженості між церковними парафіями у напрямі соціальної роботи і благодійництва. Зауважено, що наукова проблематика вивчення соціальної доктрини християнства є однією з ключових, але водночас мало таких досліджених питань у сфері сучасного державного управління. Активізація християнської комунікації (інформаційно-організаційного забезпечення ефективності соціальної місії) безпосередньо впливає на спроможність органів влади ухвалювати обґрунтовані рішення у сфері церковно-державних відносин, забезпечувати реалізацію соціальної і гуманітарної політики в інтересах українського суспільства. Крім того, важливою проблемою є брак релігійної і духовної культури державних управлінців та теологічної управлінської аналітики в церковній науці. Доведено, що вивчення проблем інформаційно-організаційного забезпечення ефективності соціальної місії християнства потребує системного, стратегічного та міждисциплінарного підходу, який базується на інтеграції теологічних, філософських, правових, історичних і управлінських знань. У сучасних умовах процесів глобалізації особливої актуальності набуває формування комплексного державно-управлінського підходу до релігії і конфесійних питань в Україні для збереження цілісного духовного і теологічного бачення розвитку соціальної місії українських християнських церков у державному управлінні. Проаналізовано в інституційному контексті та духовно-ціннісному орієнтирі акценти соціальної місії християнства. Обґрунтовано особливості реалізації принципів проголошення християнської істини. Доведено, що інформаційно-комунікаційні технології соціальної місії християнської церкви стали важливим фактором розвитку місійного служіння та модернізації духовно-просвітницької місії християнського світу. У контексті викликів процесів глобалізації новітні підходи до комунікації і розвитку інформаційного середовища християнських церков відіграють ключову роль у зміні традиційних підходів до проповіді, богослужіння, соціальної роботи, християнської теології і державного управління. Активний розвиток інтернет-ресурсів християнських церков забезпечує не лише доступність вивчення історії християнства, богослужіння, теології в цілому, а й сприяє підвищенню професійності духовенства у священному служінні церкви. Особливу увагу приділено питанням соціального вчення (доктрини), політичної теології і філософії державного управління. Розглядаються різні аспекти християнського віровчення, які торкаються питань процесів державотворення, політології, філософії і державного управління.

Розбудова системи протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму на національному та загальноєвропейському рівні: виклики та перспективи (кейси Латвії та Естонії)

Олексій Вадимович Венгерський — 2025-12-19

Балтійський регіон має складну політичну історію, особливості якої позначаються й до сьогодні на одній з найбільш непростих та одночасно важливих складових державного управління – системі протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Латвія та Естонія ставали об’єктами гучних скандалів у банківській сфері, що пов’язані з відмиванням грошей представниками російських та транснаціональних кримінальних структур. У статті розглянуто сильні та слабкі сторони протидії відмиванню коштів (AML^[1]) у Латвії та Естонії, здійснено аналіз ролі американських і європейських регуляторів у нормалізації цієї сфери. Зосереджена увага на найбільш відомих кейсах, проаналізовано шляхи й механізми подолання проблем та руйнування іміджу країн як «європейських мийок» спільними зусиллями національних та міжнародних структур. У статті використовувалися праці загальнотеоретичного характеру, аналізувалася та узагальнювалась інформація, розміщена у відкритих джерелах, офіційних сайтах національних банків, Європейського центрального банку та міжнародних організацій FAFT і MONEYVAL.

Методи. Компаративний метод дослідження дозволив порівняти ефективність міжнародних та регіональних структур, владних інституцій у створенні механізмів AML. Системний сприяв створенню узагальненої картини щодо впливу повномасштабного вторгнення росії у 2022 р. в Україну на темпи змін, що відбувались у банківській сфері Латвії та Естонії.

Висновки. Інтенсивна та кропітка робота над змінами і в законодавстві, і в системі управління, закріплення функцій за національними банками Латвії і Естонії, їх співпраця з національними урядами та фінансовими розвідками, іншими структурами, відповідальними за контроль над грошовими потоками, дають свої позитивні результати. Модифікація та адаптація національних законодавств у сфері AML до європейських та міжнародних стандартів, як і активна комунікація, злагоджені дії національних та міжнародних організацій роблять можливим ефективне протистояння новим викликам у сфері боротьби із відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

Фінансова грамотність як чинник формування управлінських рішень для сталого розвитку

Олена Анатоліївна Виговська — 2025-12-19

Статтю присвячено дослідженню ролі фінансової грамотності у формуванні управлінських рішень, орієнтованих на досягнення цілей сталого розвитку. Визначено концептуальні взаємозв’язки між рівнем фінансової обізнаності економічних суб’єктів та якістю їхніх рішень у контексті екологічних, соціальних та управлінських (ESG) аспектів. Розглянуто еволюцію підходів до трактування фінансової грамотності та окреслено тенденцію до формування окремого напряму – «грамотності у сфері сталого фінансування». Проаналізовано міжнародний досвід ЄС, США та країн Азії у сфері інтеграції фінансової освіти зі стратегіями сталого розвитку, а також підкреслено актуальність таких практик для України. Запропоновано структуризацію компетентностей фінансової освіти для сталого розвитку за трьома рівнями – когнітивним, операційним та ціннісним, що дозволяє комплексно оцінити готовність індивіда до ухвалення відповідальних фінансових рішень. Обґрунтовано доцільність формування цілісного механізму імплементації цих компетентностей в освітній процес, що забезпечує перехід від індивідуальної фінансової поведінки до макрорівневих ефектів сталого розвитку. Визначено, що застосування зазначеної моделі сприяє підвищенню фінансової стійкості, розвитку відповідального бізнесу та посиленню соціально-економічної рівноваги. Результати дослідження поглиблюють розуміння ролі фінансової грамотності як чинника, що формує стійкі управлінські рішення, та окреслюють перспективи інтеграції ESG-компетентностей у національні програми фінансової освіти. Запропоновані підходи створюють підґрунтя для формування уніфікованої методичної бази, яку доцільно використовувати як у наукових дослідженнях, так і в освітній та управлінській практиці.

Бібліометричний аналіз наукових досліджень з питань молодіжної політики

Катерина Миколаївна Войціцька — 2025-12-19

Стаття присвячена бібліометричному аналізу наукових досліджень у сфері молодіжної політики, що дозволяє оцінити динаміку наукової активності, виявити ключові тенденції, провідних авторів та основні напрями розвитку цієї галузі. Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги до молодіжної проблематики в умовах соціально-політичних трансформацій, воєнних викликів та необхідності формування ефективної державної молодіжної політики. Методологічною основою дослідження є бібліометричний аналіз публікацій у базах даних Scopus та Google Scholar. Для візуалізації мережевих зв’язків використано програмне забезпечення VOSviewer, що дозволило визначити основні тематичні кластери та ключові концепти, пов’язані з молодіжною політикою. Результати аналізу показали стійку тенденцію зростання наукової уваги до молодіжної політики у світовій науковій спільноті з піком у 2021 році. Визначено основні напрями досліджень: питання профорієнтації, розвитку освіти та професійної підготовки молоді; залучення молоді до вищої освіти, наукової діяльності та академічного середовища; питання молодіжної роботи; міська влада та участь молоді в громадському житті; аналіз молодіжної політики в контексті авторитарних режимів і пострадянського простору; історико-соціологічні дослідження впливу суспільних змін на формування молодіжної політики; підтримка особистісного розвитку молоді, її професійної самореалізації та залучення до волонтерської діяльності. Аналіз українського сегмента публікацій засвідчив хвилеподібну динаміку інтересу, зумовлену реформами, пандемією COVID-19 та воєнними подіями. Отримані результати дозволяють виокремити перспективні напрями подальших досліджень, зокрема вплив війни на молодь, удосконалення механізмів державної молодіжної політики, розширення участі молоді у прийнятті рішень та адаптацію європейських практик до українських умов. Стаття робить внесок у систематизацію наукових підходів до вивчення молодіжної політики та визначає актуальні виклики і можливості для її розвитку.

Роль публічного менеджера в управлінні ефективністю використання публічних фінансів в умовах воєнного стану

Ірина Анатоліївна Нечаєва — 2025-12-19

У статті досліджено особливості управління ефективністю використання публічних коштів в Україні в умовах повномасштабного воєнного стану та визначено ключову роль публічного менеджера у цьому процесі. Встановлено зсув ролі публічного менеджера від виконавця та радника до розпорядника, вчителя та дизайнера, що має інтегрувати політичний нагляд, експертизу та участь громадськості для генеративного навчання. Менеджер повинен володіти критичною компетенцією, працювати в середовищі VUCA та мати підхід, спрямований на стійкість і готовність до змін. Виявлено системні проблеми в управлінні публічними фінансами України в умовах війни. По-перше, проблеми мирного часу, що загострилися: низький рівень доходів населення, корупція та непрозорість, неоптимальна структура бюджету, недостатність ресурсів для інфраструктурних проєктів, кризовий стан пенсійної системи, слабкий контроль та аудит. По-друге, проблеми, що посилилися війною: висока тінізація економіки, податкова нестабільність, зростання зовнішнього боргу та його обслуговування, неефективне міжбюджетне вирівнювання, недостатній рівень фінансової децентралізації, вимушений перерозподіл ресурсів на оборону, низький рівень фінансової грамотності населення. Обґрунтовано надважливу роль публічного менеджера у забезпеченні ефективності публічних фінансів як посередника, здатного поєднати економічну раціональність із суспільною відповідальністю. Його функції охоплюють: встановлення мети, мобілізацію та організацію ресурсів, досягнення успіху, підтримку довіри, а також забезпечення інклюзії та інформаційну й реляційну роботу. Сформовано систематизовані шляхи вирішення існуючих проблем, де роль публічного менеджера визначено як ініціатора реформ, координатора, адвоката прозорості та розробника стратегій.

Розвиток інноваційних механізмів публічного регулювання у сфері формування цифрових екосистем у публічному секторі на регіональному рівні

Олександр Станіславович Слободян — 2025-12-19

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення підходів до публічного регулювання регіонального розвитку України в умовах наростаючої цифровізації та необхідності функціонування цифрової екосистеми, а також тривалістю воєнного стану та зростанням вимог до стійкості, безпеки й адаптивності регіонів. Метою статті є комплексний аналіз сучасних інструментів і цифрових екосистем публічного управління на регіональному рівні й обґрунтування напрямів їх подальшого розвитку з урахуванням безпекових і євроінтеграційних викликів. У цьому контексті розкрито особливості трансформації регіонального управління від класичних ієрархічних моделей до сучасних мережевих цифрових інструментів, що виконують системозабезпечувальну функцію. Визначено, що цифрова трансформація публічного управління є не лише технологічним процесом, а новою управлінською парадигмою, заснованою на партнерстві, цифровій участі громадян, використанні аналітики даних, штучного інтелекту та smart- і defence-oriented рішень. Особливу увагу приділено формуванню цифрових екосистем у публічному секторі регіонів, які поєднують мережі заінтересованих сторін, організаційну культуру, лідерство, цифрові компетентності, клієнтський досвід і нові моделі робочого середовища. Проаналізовано інноваційний інструментарій публічного регулювання розвитку регіонів та його роль у забезпеченні стійкості, цивільної безпеки й безперервності управління в кризових умовах. Визначено особливості та результати реалізації Програми EU4Digital в Україні та наголошено на внеску у становлення цифрових реформ в умовах повномасштабної агресії. Запропоновано забезпечувати розвиток публічного регулювання регіонального розвитку, орієнтований на інституційне закріплення цифрового врядування, розбудову стійких цифрових екосистем, інтеграцію безпекового виміру, розвиток цифрових навичок публічних службовців і впровадження інноваційних даних орієнтованих механізмів управління, здатних забезпечити сталий, інклюзивний і резильєнтний розвиток регіонів України.

Організаційні та правові механізми забезпечення соціальної ефективності влади в умовах воєнного стану

Федір Володимирович Щуренко — 2025-12-19

У статті досліджуються організаційні та правові механізми забезпечення соціальної ефективності влади в умовах воєнного стану. Проаналізовано умови, за яких населення стає реальним суб’єктом влади, а також порівняно моделі демократії, диктатури, авторитаризму та автократії. Особливу увагу приділено ролі демократії участі як інструменту мобілізації громадян, збереження патріотизму та формування довіри до влади в умовах війни. На основі історичних прикладів та сучасного досвіду визначено ризики авторитарного деформування системи публічної влади та окреслено перспективи розвитку демократичних процедур у кризових умовах.

Економічні санкції як інструмент трансформації міжнародного бізнес-середовища: порівняльний аналіз підходів ЄС, США та України

Валентина Віталіївна Ксендзук — 2025-12-19

У статті здійснено комплексний аналіз впливу економічних інструментів зовнішньої політики на архітектуру сучасних міжнародних економічних відносин. Досліджено феномен перетворення санкційних порядків з інструменту політичного тиску на системний чинник змін у міжнародному бізнес-середовищі. Проведено зіставний аналіз інституційних та нормативно-правових підходів до втілення санкційної політики ключових геополітичних суб’єктів – Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та України. Особливу увагу зроблено на оцінці впливу обмежувальних кроків на динаміку транскордонних інвестиційних потоків, диверсифікацію світових ланцюгів доданої вартості та зміну стратегій корпоративного управління ризиками. Методологічну базу дослідження складають порівняльно-правовий метод, методи аналізу та синтезу. В ході дослідження визначено тенденції до фрагментації світової економіки, посилення неопротекціонізму та становлення нових регіональних економічних союзів. Обґрунтовано, що санкції є не лише інструментом стримування агресора, але й важливим елементом виконання зобов’язань у межах євроінтеграції та зміцнення позицій держави на міжнародній арені. За результатами дослідження запропоновано напрями вдосконалення санкційної політики з урахуванням європейських практик та стратегічних цілей України.

Концепція парадигмальних змін Т.С. Куна в маркетингу як управлінській науці

Тетяна Олександрівна Завалій — 2025-12-19

Дискусія щодо розвитку маркетингу як науки залишається актуальною у сучасній академічній спільноті через відсутність консенсусу щодо характеру змін у маркетинговій думці. Концепція парадигмальних змін Т.С. Куна широко застосовується для осмислення розвитку маркетингу, проте підходи до її використання потребують систематичного аналізу. Метою дослідження є критичний аналіз та систематизація підходів до застосування кунівської методології у вивченні розвитку маркетингу через зміну парадигм. Виявлено парадокс між активним використанням кунівської термінології та фактичним описом процесів, що суперечать принципам теорії наукових революцій. Проаналізовано найпоширеніші чотири парадигмальні зсуви в маркетингу: від кількісних до якісних підходів, від транзакційного до реляційного маркетингу, від товарно-домінантної до сервісно-домінантної логіки, від традиційного до цифрового маркетингу. Встановлено, що більшість дослідників описує еволюційні процеси співіснування та інтеграції парадигм замість революційного заміщення, що є характерним для кунівської моделі наукових змін. Систематизовано дві групи науковців за способом застосування концепції Куна. Обидві використовують кунівську термінологію, але перша експліцитно посилається на праці Т.С. Куна, друга застосовує його термінологічний апарат без посилань на першоджерела. З’ясовано, що дослідники першої групи демонструють схожі з другою групою проблеми у дотриманні принципу несумірності конкуруючих парадигм. Встановлено тенденцію до фрагментарного використання кунівської термінології з домінуванням популярних термінів «парадигма» та «парадигмальний зсув». Результати демонструють термінологічну плутанину та зумовлюють потребу в розробці альтернативних теоретичних меж для опису специфіки розвитку маркетингу як науки, зокрема в період значних цифрових трансформацій.

Теоретичні та практичні питання застосування інструментів менеджменту для забезпечення сталого розвитку організації

Наталія Едуардівна Красностанова — 2025-12-19

В умовах посилення глобальних екологічних, соціальних та економічних викликів питання забезпечення сталого розвитку організацій набуває особливої значущості. Використання інструментів сучасного менеджменту дозволяє не лише підвищити ефективність управління, а й інтегрувати принципи відповідальності та довгострокової стійкості у стратегічні та оперативні процеси підприємства. Саме тому дослідження теоретичних та практичних аспектів застосування таких інструментів є актуальним та своєчасним. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів та обґрунтування практичних інструментів менеджменту, спрямованих на забезпечення сталого розвитку організації в умовах динамічних змін зовнішнього середовища, цифрової трансформації та підвищених вимог до екологічної та соціальної відповідальності бізнесу. Рекомендована у роботі теоретична модель менеджменту сталого розвитку організації дозволяє трактувати сталий розвиток як цілісну систему, у якій стратегічні, інноваційні, екологічні та соціально спрямовані інструменти забезпечують узгоджену взаємодію фінансової, виробничої, кадрової, маркетингової та інноваційної підсистем підприємства. Представлена у роботі авторами практична модель менеджменту сталого розвитку організації відображає інтеграцію стратегічного, операційного, інноваційного, соціального та екологічного аспектів управління, що забезпечує узгодження економічних результатів із соціальною відповідальністю та дотриманням екологічних стандартів. Авторами обґрунтовано, що використання інструментів менеджменту сталого розвитку передбачає активне впровадження цифрових технологій в управлінські процеси. Застосування ERP-, CRM-, BI- та ESG-аналітичних платформ забезпечують узгоджену інтеграцію інформації між усіма підрозділами, формуючи комплексне уявлення про економічні, соціальні та екологічні результати діяльності організації.

Формування та адаптація маркетингових стратегій ціноутворення у виробничій та невиробничій сферах

Тетяна Петрівна Остапчук — 2025-12-19

У статті досліджено особливості формування та адаптації маркетингових стратегій ціноутворення у виробничій та невиробничій сферах в умовах сучасних економічних викликів. Визначено, що ефективна стратегія ціноутворення є ключовим елементом забезпечення конкурентоспроможності підприємств, сприяючи оптимізації прибутковості та адаптації до ринкових умов. Запропоновано розглядати маркетингові стратегії ціноутворення як комплексний інструмент, що враховує специфіку галузі, ринкові тенденції, поведінку споживачів та цифрові трансформації. На основі аналізу літературних джерел узагальнено основні підходи до ціноутворення, враховуючи стратегії, орієнтовані на витрати, конкуренцію, цінність для клієнта та динамічні фактори. Встановлено, що у виробничій сфері переважають стратегії, орієнтовані на витрати та конкуренцію, тоді як у невиробничій сфері, зокрема в роздрібній торгівлі та освітніх послугах, ключову роль відіграють стратегії, засновані на сприйнятій цінності. Обґрунтовано необхідність адаптації маркетингових стратегій ціноутворення до цифрових трансформацій, враховуючи використання аналітики великих даних та персоналізації пропозицій. Запропоновано поетапний підхід до формування маркетингових стратегій ціноутворення, який включає аналіз ринку, визначення цілей, вибір методів ціноутворення, тестування та моніторинг. Здійснено узагальнення запропонованих маркетингових стратегій ціноутворення з урахуванням можливостей їх застосування у виробничій та невиробничій сферах. Доведено, що комплексний підхід до адаптації маркетингових цінових стратегій сприяє підвищенню ефективності бізнес-процесів та конкурентоспроможності підприємств виробничої та невиробничої сфер у мінливому ринковому середовищі.

Концептуальні засади формування інноваційних програм лояльності у сфері готельно-ресторанного бізнесу

Г. Тарасюк — 2025-12-19

У статті розглядаються суть, сучасні тенденції та інноваційні підходи до формування системи лояльності в готельному та ресторанному бізнесі. Доведено, що програми лояльності є стратегічним інструментом маркетингового менеджменту, який сприяє підвищенню задоволеності споживачів, збільшенню частоти повторних відвідувань та забезпеченню конкурентних переваг закладів. Визначено, що традиційні форми лояльності, зокрема бонусні, дисконтні та накопичувальні програми, поступово поступаються місцем інноваційним моделям, що поєднують цифровізацію, персоналізацію, гейміфікацію та інтеграцію культурних і гастрономічних елементів. Обґрунтовано необхідність впровадження індивідуалізованих підходів до побудови програм лояльності на основі аналізу даних про поведінку клієнтів, їхні вподобання та мотиваційні чинники. Особлива увага приділяється використанню CRM-систем, мобільних додатків та технологій Big Data. Зазначається, що гейміфікація є ефективним методом підвищення інтересу клієнтів до взаємодії з брендом, створення позитивного емоційного досвіду та сприяння довгостроковій відданості закладу. У дослідженні представлено модель формування та циклічного управління інноваційною екосистемою лояльності, яка включає чотири основні етапи: дослідження ринку, визначення цілей та позиціонування, розробка стратегії та тактики, а також впровадження та моніторинг ефективності. Аналіз основних типів програм лояльності дозволив виявити їхні переваги та недоліки, а також запропонувати комбіновану модель як найбільш ефективну для сучасних умов розвитку ресторанного бізнесу. Було встановлено, що ефективність програм лояльності значною мірою залежить від рівня підготовки персоналу, корпоративної культури закладу, стандартизації обслуговування та системного підходу до управління клієнтським досвідом.

Нейромаркетинг у рекламі: огляд показників уваги, залучення та переконання

Констанція Дарвіду — 2025-12-19

Ефективність реклами залежить від привернення уваги, залучення та переконання. Нейромаркетинг використовує нейронаукові інструменти для вимірювання цих показників, що виходять за межі традиційних методів самооцінки, на які впливають когнітивні упередження. Цей огляд досліджує показники нейромаркетингу в рекламних дослідженнях та їх застосування в різних модальностях.

В огляді проаналізовано дослідження, в яких використовувалися fMRI, EEG, ERPs, відстеження руху очей, пупілометрія, кодування міміки та вегетативні показники. Увага була визначена як вибіркове розподілення ресурсів, залученість – як глибина когнітивно-афективної обробки, а переконання – як зміна поведінкових намірів. Для виявлення факторів, що впливають на інтерес до нових методів маркетингу та їх ефективність, було використано кореляційний та регресійний аналізи.

Показники уваги включали фіксації, час затримки, ентропію сканування та ранні компоненти ERP (P200, N200, N400). Індекси залучення охоплювали показники нейронного залучення, фронтальну когерентність та міжсуб’єктну синхронізацію. Результати переконання включали намір покупки, запам’ятовування, зміну ставлення та схильність до вибору бренду. Дослідження fMRI виявили активацію, пов’язану з винагородою, в прилеглому ядрі та префронтальній корі, тоді як активність альфа-діапазону EEG та компоненти P300 відображали увагу та когнітивну обробку. Відстеження руху очей продемонструвало візуальні патерни уваги, що лежать в основі рішень споживачів.

Трансформація монетарного трансмісійного механізму в умовах функціонування ринку віртуальних активів

Сергій Миколайович Защипас — 2025-12-19

Еволюція монетарного трансмісійного механізму (МТМ) в умовах цифровізації фінансового сектору та поширення віртуальних активів потребує системного й міждисциплінарного підходу, оскільки дедалі більша частина ліквідності та платіжних потоків формується поза традиційною банківською системою. У статті досліджено еволюцію МТМ та особливості його функціонування в Україні у 2014–2024 рр. на основі відкритих даних НБУ. Показано, що МТМ має багатоканальну та двофазну структуру, у межах якої формування грошової пропозиції здійснюється через валютний, процентний, кредитний, фондовий і грошовий канали, а передавання монетарних імпульсів на реальний сектор відбувається через зміну цін активів, доступності кредиту та інфляційних очікувань. Емпіричний аналіз каналів безготівкової емісії й стерилізації засвідчив переважно стерилізаційний характер монетарної політики НБУ та специфічну ієрархію каналів МТМ в умовах криз і повномасштабної війни. Особливу увагу приділено впливу віртуальних активів на середовище функціонування МТМ та формування сегмента позабанківської ліквідності, що прискорює передавання монетарних імпульсів, але знижує прозорість грошового обороту й керованість класичних каналів, зокрема валютного, процентного й кредитного. Запропоновано виокремити канал віртуальних фінансових сервісів (virtual financial services channel) як нову ланку МТМ, що відображає вплив монетарних рішень на поведінку користувачів цифрових платіжних та ВА-інструментів. Обґрунтовано, що інтеграція цього каналу до аналітичної моделі МТМ, розширення системи монетарних індикаторів та активне застосування кількісного моделювання є необхідними умовами підвищення ефективності грошово-кредитної політики України в умовах «віртуалізації» економіки.

Інструменти фінансування програм житлового будівництва в Україні

Наталія Миколаївна Іванисько — 2025-12-19

Стаття присвячена дослідженню питань фінансового забезпечення житлового будівництва у розрізі інструментів бюджетної політики. Метою статті є аналіз та характеристика складу інструментів бюджетної політики для фінансування житлового будівництва в Україні. Проаналізовано інформацію щодо актуальних програм забезпечення доступним житлом населення, а саме: «єОселя», «Домівка+», «Субсидія на оренду житла», Програма пільгового довготермінового кредитування молоді, «Власний дім». Програма «єОселя» – програма доступного кредитування житла, що реалізовується Міністерством економіки України, Міністерством цифрової трансформації та ПрАТ «Укрфінжитло». «Домівка+» передбачає оренду житла з переважним правом його викупу на вигідних умовах. «Субсидія на оренду житла» спрямована на отримання субсидії або частини вартості найму ВПО, чиї витрати на оренду перевищують 20 % доходу за певних умов. Програма пільгового довготермінового кредитування молоді передбачає надання пільгового кредиту на будівництво або придбання житла. «Власний дім» – програма, що спрямована на надання пільгових кредитів на будівництво, реконструкцію або придбання житла у сільській місцевості. Розкрито сутність та узагальнено інформацію щодо вказаних вище програм у розрізі суб’єктів їх реалізації та залучених учасників. Досліджено нормативно-правову базу функціонування цих програм. Окреслено характерні переваги та недоліки вказаних вище програм. Детально розглянуто та узагальнено інформацію щодо програми доступного кредитування житла – «єОселя» як одного з найактуальніших інструментів бюджетної політики при фінансуванні житлового будівництва. Проаналізовано умови кредитування за програмою та узагальнено статистичну інформацію щодо кількісті наданих кредитів за програмою «єОселя». Проаналізовано динаміку обсягу наданих кредитів протягом 2022–2024 років у розрізі банків-партнерів програми. Узагальнено статистичну інформацію щодо кількості наданих кредитів у розрізі нерухомості: на первинному ринку, на вторинному ринку та у забудовника. Наведено узагальнену інформацію щодо кількості наданих кредитів у територіальному відображенні та у розрізі категорій позичальників, передбачених програмою. Виявлено тенденцію до підвищення вартості нерухомості у західних областях України, що зумовлено насамперед впливом та наслідками воєнних дій.

Механізм фінансування корпоративної соціальної відповідальності

Станіслав Сергійович Галашко — 2025-12-19

У сучасних умовах трансформації національної економіки корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) набуває ознак стратегічного інструменту забезпечення стійкого розвитку підприємств. Відсутність системного підходу до фінансування програм КСВ ускладнює їх інтеграцію у структуру бюджетування, тому виникає потреба у формуванні дієвого механізму фінансового забезпечення соціально відповідальної діяльності. У роботі розроблено практичну модель фінансування корпоративної соціальної відповідальності, що інтегрує КСВ у загальну систему фінансового планування підприємства. Визначено оптимальний рівень фінансування КСВ у межах 1,1–1,5 % чистого прибутку, що забезпечує баланс між економічною рентабельністю та соціальним ефектом. Наукова новизна полягає у формуванні інтегрованої моделі фінансування КСВ, що поєднує економічну, соціальну, репутаційну та інноваційну складові через систему кількісних показників, а також у розробці інтегрального індексу ефективності КСВ-механізму як узагальненого індикатора результативності соціальних інвестицій. Модель адаптована до галузевих умов ІТ-бізнесу та може бути використана для внутрішнього фінансового планування й зовнішньої нефінансової звітності. Доведено, що запровадження КСВ-проєктів підвищує прибутковість, зміцнює ділову репутацію компанії та сприяє стійкому розвитку. Розроблений механізм фінансування корпоративної соціальної відповідальності забезпечує: підвищення частки соціально орієнтованих витрат у структурі операційних ресурсів до 1,1 % без зниження рентабельності бізнесу; формування стабільної системи звітності за стандартами GRI та ISO 26000; підвищення інтегральної ефективності КСВ на 0,83 пункту за 5 років. У підсумку корпоративна соціальна відповідальність для підприємства перетворюється на стратегічний інструмент управління вартістю підприємства, забезпечуючи стійку рівновагу між економічною результативністю, соціальним добробутом і корпоративною репутацією.

Фінансовий аналіз та діагностика в системі контролінгу корпоративного підприємства: порівняльна оцінка

Олександр Михайлович Петрук — 2025-12-19

Стаття присвячена дослідженню фінансового аналізу та діагностики під час впровадження системи фінансового контролінгу на корпоративних підприємствах. Обґрунтовано відмінність функцій контролера в межах традиційно сформованих німецької, англо-американської та японської концепцій фінансового контролінгу. Визначено, що у поширених сучасних концепціях фінансового контролінгу (обліковій, інформаційній, координаційній, з орієнтацією на фінансовий результат діяльності підприємства, вартісно орієнтованій, управлінській) функція аналізу є розмитою, нечіткою: аналіз включається до складу інформаційно-аналітичного забезпечення, часто ототожнюється з окремими етапами фінансової діагностики. Доведено, що аналіз, облік, планування, координація, контроль є формоутворюючими складовими системи фінансового контролінгу корпоративного підприємства, а аналітичний етап є основою для формування управлінських рішень керівництвом, що підтверджує його значущість у системі фінансового контролінгу. Зроблено висновки, що, незважаючи на наявність наукових підходів щодо ототожнення понять «фінансова діагностика» та «фінансовий аналіз», вони є різними. Поняття «фінансового аналізу» є більш широким, ніж «фінансової діагностики», що обґрунтовується спрямуванням діагностики на симптоми-фактори, що можуть обумовити відхилення планових показників від фактичних. На підставі порівняльної оцінки фінансового аналізу (в розрізі його оперативного та стратегічного видів) та діагностики доведено їх відмінність за метою, об’єктами, інструментарієм. Перспективи подальших наукових досліджень слід пов’язати з розвитком методичного інструментарію фінансової діагностики для досягнення цілей фінансового контролінгу.

Тенденції фінансово-господарської діяльності промислових підприємств України в умовах війни

Андрій Юрійович Полчанов — 2025-12-19

У статті розглянуто питання фінансово-господарської діяльності промислових підприємств України в умовах війни. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема для фокусування на ключових фінансових показниках було використано метод абстрагування, для декомпозиції обраних показників – метод аналізу, для виявлення тенденцій зміни фінансових показників – табличний та графічний методи. Результати аналізу динаміки кількості промислових підприємств та обсягів їх діяльності протягом 2013–2023 рр. показали майже трикратне зростання сумарного обсягу виручки підприємств із одночасним скороченням кількості підприємств на 15 % у 2023 р. проти 2013 р. При цьому після повномасштабного вторгнення в Україну обсяг галузі скоротився на 19 % у 2022 р., порівняно з 2021 р., а кількість підприємств скоротилася більше ніж на чверть. Варто підкреслити зростання ролі поточних зобов’язань як джерела фінансування діяльності підприємств із одночасним зниженням довгострокових (більшою мірою власний капітал та меншою мірою довгострокові зобов’язання). Логічним наслідком чого стало погіршення співвідношення активів та капіталу. При цьому невизначеність призвела до збільшення обсягу грошових коштів. Виявлені тенденції, пов’язані зі скороченням кількості підприємств, зростанням ролі малого та середнього бізнесу, зростанням дебіторської заборгованості, погіршенням фінансового стану, мають сигналізувати уряду про необхідність розробки державної фінансової політики підтримки промисловості. Серед пропонованих заходів вирізняється приватизація державних підприємств, дерегуляція та цифровізація взаємодії держави і бізнесу, зокрема масштабування наявних здобутків, надання державних гарантій.

Підготовка України до інтегрованої сингулярності: економіко-організаційні стратегії та роль освіти

Віталій Віталійович Опанасюк — 2025-12-19

У статті розглянуто концепцію інтегрованої сингулярності як прогнозованого періоду, коли технологічна, економічна, демографічна та політична сингулярності взаємодіють, створюючи глобальні виклики. Аналізуються економічні наслідки для України, враховуючи ризики нерівності, безробіття та технологічної залежності. Запропоновано стратегії адаптації через державну політику, освіту та R&D (дослідження і розробки). Особлива увага приділена прогнозуванню часу настання сингулярності та нейтралізації її негативних ефектів. Інтегрована сингулярність визначається як момент, коли штучний інтелект (ШІ) перевищить людський інтелект, призводячи до експоненціального зростання технологій, що вплине на всі сфери життя. Для України, яка стикається з війною та економічною реконструкцією, це означає потенційне посилення конкурентоспроможності через інновації, але також ризики масового безробіття та цифрового розриву. Прогнозування базується на моделях експоненціального зростання, з урахуванням реформ, що можуть прискорити настання сингулярності в Україні до 2045 року. Запропоновані заходи включають публічно-приватні партнерства, етичне регулювання ШІ та фокус на стійкому розвитку, аби перетворити Україну на регіональний хаб інновацій. Дослідження акцентує на трьох ключових проблемах: прогнозуванні технологічного розриву, ролі освіти у його скороченні та економіко-організаційних кроках для адаптації, з особливим акцентом на роль малого та середнього бізнесу (МСБ) у впровадженні ШІ.

Економіко-статистичне моделювання фінансового результату діяльності страхових компаній України

Ольга Вікторівна Романова — 2025-12-19

У статті досліджено тенденції розвитку страхового ринку України та фактори, що визначають прибутковість діяльності страхових компаній у період воєнного стану. Метою статті є розроблення економіко-статистичної моделі для оцінювання та прогнозування фінансових результатів діяльності страхових компаній України. Для досягнення поставленої мети використано методи кореляційно-регресійного аналізу, групування та графічної візуалізації. На основі статистичних даних за 2020–2024 рр. виявлено стійку тенденцію до зменшення кількості компаній, що свідчить про процес консолідації ринку страхових послуг в Україні. Аналіз фінансової звітності провідних страхових компаній України виявив їх високу залежність від зовнішніх джерел фінансування. Результатами кореляційного аналізу та моделювання доведено, що гарантійний фонд і рентабельність власного капіталу (ROE) найсильніше позитивно впливають на чистий прибуток. Еластичність показників свідчить, що підвищення гарантійного фонду на 1 % забезпечує зростання чистого прибутку на 1,72 %, а збільшення ROE – на 1,47 %. Отримане рівняння множинної регресії з високим коефіцієнтом детермінації (R² = 0,746) засвідчує адекватність моделі та можливість її використання для прогнозування фінансової стійкості страховиків. Побудованою моделлю вперше кількісно перевірено вплив визначених вище чинників на прибутковість діяльності страхових компаній на ринку фінансових послуг України. Практичне значення результатів полягає у можливості застосовувати модель для моніторингу ефективності страхової діяльності, виявляти внутрішні резерви і розробляти заходи щодо підвищення конкурентоспроможності страхових компаній.

Стратегія розвитку підприємств України: ризики та ключові чинники успіху

Вадим Григорович Шарапа — 2025-12-19

У статті розглянуто провідні особливості та актуальні аспекти впровадження й успішної реалізації стратегій розвитку підприємств України з урахуванням сучасних економіко-політичних трансформацій та актуальних тенденцій розвитку підприємств. Досліджено важливі аспекти прийняття рішень зі стратегічного розвитку підприємства відповідно до врахування різноманітних чинників в умовах трансформації ринкових взаємин. Акцентовано увагу на актуальній ролі цифрової трансформації як провідного чинника що допомагає оптимізувати поведінку споживачів та забезпечити інноваційність розвитку підприємств України у цифровому просторі. Проаналізовано провідні фундаментальні ризики, що пов’язані з механізмами реалізації стратегічних моделей управління підприємством, у безпосередньому зв’язку з такими елементами сучасності, як: нестабільність ринку та ринкових відносин, наявність воєнних викликів та певні обмеження у фінансових ресурсах. Окреслено ключові чинники, що є детермінантами успішного ефективного стратегічного планування, зокрема: розглянуто інноваційність, можливості адаптивності організаційної структури, впровадження механізмів цифровізації, оптимізації бізнес-проєктів та залучення стратегічного партнерства. Узагальнено рекомендації щодо подальшого вдосконалення та оптимізації процесу формування й реалізації ґрунтовних стратегій розвитку сучасних підприємств, що були б орієнтовані на підвищення конкурентоспроможності та конкурентостійкості українського бізнесу на міжнародній економічній арені. Для реалізації дослідження використано низку загальнонаукових та прикладних методів, а саме: методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації даних.