Теоретико-методологічні відмінності диверсифікації та сек’юритизації кредитного портфеля банку

Автор(и)

  • Олексій Володимирович Лисенок Національний університет харчових технологій

DOI:

https://doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-99-105

Ключові слова:

банк, диверсифікація активів, сек’юритизація активів

Анотація

У статті досліджується сутність диверсифікації як основного методу управління кредитною діяльністю вітчизняних банків, під час використання якої враховується здатність портфеля кредитів зменшувати можливий ризик за умови врахування до нього різних за характеристиками та складом позик. У статті також зазначено, що диверсифікація дає змогу знизити не лише кредитний ризик, а й інші банківські ризики, які супроводжують загальний кредитний процес: ризик дострокового погашення, ліквідності, процентний, валютний та інші. Традиційна банківська теорія розглядає диверсифікацію як оптимальний спосіб ефективної організації кредитної діяльності, при цьому найефективнішою вважається така позикова діяльність банків, яка є максимально диверсифікованою. Проаналізовано, що кредитний портфель банків України слабо диверсифікований і дуже ризиковий, оскільки більше половини виданих кредитів вітчизняними банками зосереджено у Київській області та більше третини виданих позик знаходяться у торгівлі. У статті чітко виокремлено позитивні і негативні сторони диверсифікації. Завдяки дослідженню процесу сек’юритизації доведено, що для вітчизняних банків вона є відносно новим видом банківської діяльності. Завдяки трансформації неліквідних активів у ліквідні, сек’юритизація зменшує портфельний кредитний ризик банківської установи, що дає можливість розглядати сек’юритизацію як процес перетворення неліквідних активів у цінні папери, тобто як один зі специфічних механізмів здійснення фінансово-економічної діяльності банків. У статті пропонується розрізняти три основні різновиди сек’юритизації: класична сек’юритизація, синтетична сек’юритизація та сек’юритизація бізнесу. У статті зазначено причини, чому українські банки не поспішають застосовувати сек’юритизацію, а також її основні переваги порівняно з диверсифікацією активів.

Біографія автора

Олексій Володимирович Лисенок, Національний університет харчових технологій

O.V. Lysenok

Посилання

Lavrushin, O.I., Afanas'eva, O.N. and Kornienko, S.L. (2015), Bankovskoe delo: sovremennaya sistema kreditovaniya, ucheb. posob., in Lavrushin, O.I. (ed.), KNORUS, Moskva, 256 p.

Vitlins'kyj, V.V., Pernarivs'kyj, O.V., Nakonechnyj, Ja.S. and Velykoivanenko, G.I. (2010), Kredytnyj ryzyk komercijnogo banku, navch. posib., in Vitlins'kij, V.V. (ed.), Znannja: KOO, Kyiv, 251 p.

Kovalev, A.P. (2017), Kreditnyi risk-menedzhment, monografiya, Suzir’ja, Kyiv, 406 р.

Lobanov, A.A. and Chugunov, A.V. (ed.), (2017), Entsiklopediya finansovogo risk-menedzhmenta, 3th edition, Al'pina Biznes Buks, Moskva, 878 p.

Lavrushin, O.I. (ed.), (2013), Upravlenie deyatel'nost'yu kommercheskogo banka (bankovskii menedzhment), Yurist", Moskva, 688 p.

Prymostka, L.O. (2004), Finansovyj menedzhment u banku, pidruch., 2th edition, dop. i pererob., KNEU, Kyiv, 468 p.

Prestbo, J., «Portfolio diversification is still the best investment strategy», [Online], available at: http://www.marketwatch.com/story/portfolio-diversification-is-still-the-best-investment-strategy

Strahan, P.E. (2016), «Bank Diversification, Economic Diversification?», FRBSF Economic Letter, No. 10, 4 р.

Markowitz, H.M. (1952), «Portfolio Selection», Journal of Finance, No. 7, pp. 77–91.

Markowitz, H.M. (1959), Portfolio Selection: Efficient Diversification of Investments, Chapman & Hall, Limited, John Wiley & Sons, Inc., London, New York, 356 p.

Saunders, A. (2015), Credit Risk Measurement. New Approaches to Value at Risk and Other Paradigms, John Wiley & Sons, Inc., New York, 319 р.

Acharya, V. (2016), «Should Banks Be Diversified? Evidence from Individual Bank Loan Portfolios», Journal of Business, No. 3, рр. 1355–1412.

Acharya, V.A. (2017), «Theory of systemic risk and design of prudential bank regulation», Working paper London Business School, January, No. 9, pp. 224–255.

Hayden, E. (2016), Does Diversification Improve the Performance of German Banks? Evidence from Individual Bank Loan Portfolios, Österreichische Nationalbank, Wien.

NBU (2019), Groshovo-kredytna ta finansova statystyka NBU, No. 12, [Online], available at: http://bank.gov.ua

Bodi, Z. (2013), Finansy, transl. by Еnglіsh, Izdatel'skii dom «Fil'yams», Moskva, 592 p.

Gryn'ko, O.L. (2018), «Upravlinnja kredytnym ryzykom banku na osnovi metodu dyversyfikacii'», Svit finansiv, No. 3, pp. 99–105.

Sinki, Dzh. (1994), Upravlenie finansami v kommercheskikh bankakh, transl. by Еnglіsh, Catallaxy, Moskva, 820 p.

Bobyl', V. and Solovej, M. (2010), «Sek’jurytyzacija bankivs'kyh aktyviv u konteksti upravlinnja portfel'nym kredytnym ryzykom», Visnyk NBU, No. 1, pp. 22–25.

Kovalev, A. (2016), «Sek'yuritizatsiya – finansovaya innovatsiya v Ukraine», Finansovyi direktor, No. 11, рр. 46–53.

ISDA Margin Survey 007, [Online], available at: http://www.isda.org/c_and_a/

Golov, S.F. (2017), Buhgalters'kyj oblik i finansova zvitnist' za mizhnarodnymy standartamy, Faktor, Harkiv, 976 p.

Fender, I. and Mitchell, J. (2019), «The future of securitization: how to align incentives?», BIS Quarterly Review, No. 9, pp. 27–43.

Devidson, E., Sanders, E., Vol'f, L. and Ching, A. (2017), Sek'yuritizatsiya ipoteki: mirovoi opyt, strukturirovanie i analiz, Vershina, Moskva, 592 p.

Departament global'nykh finansovykh rynkov (2015), Sek'yuritizatsiya v Rossii: puti razvitiya rynka i snizheniya stoimosti zaimstvovanii, doklad rabochei gruppy Mezhdunarodnoi finansovoi korporatsii, Vashington, 84 p.

Versal', N. (2010), «Sek’jurytyzacija ta i'i' rol' u vidnovlenni finansovoi' stabil'nosti», Visnyk NBU, No. 4, pp. 28–35.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-29

Номер

Розділ

ФІНАНСИ, БАНКІВСЬКА СПРАВА ТА СТРАХУВАННЯ