Безпекові виклики у геополітичному стані сучасного світу як наслідок пандемії COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.26642/ema-2020-3(93)-63-69Ключові слова:
безпекові виклики, геополітичний стан, пандемія COVID-19, трансформація суспільстваАнотація
У геополітичному вимірі поняття безпеки є неоднозначним. Зазвичай під безпекою передбачається захищеність від зовнішніх воєнних загроз або ризиків для держави з боку іншої держави, а також захищеність від внутрішніх воєнних загроз, що походять від недержавних суб’єктів. В останні десятиріччя традиційне поняття безпеки доповнилось іншими поняттями, які розширили природу можливих загроз: приєднавши до воєнних загроз небезпеку тероризму, організованої злочинності та захворювань, що поєднуються з економічними, політичними, соціальними, екологічними та біологічними ризиками. Відповідно, переглянуто перелік об’єктів загроз, зокрема для безпеки на глобальному, національному та індивідуальному рівнях.
Сьогодні ми спостерігаємо, як провідні країни світу намагаються подолати фінансові та економічні проблеми, пов’язані з пандемією COVID-19. Саме наприкінці ХХ століття та у першому двадцятилітті ХХІ століття особливо посилилися екологічні та біологічні загрози й підступна небезпека, яку вони несуть. До засобів масового ураження належить токсична і бактеріологічна (біологічна) зброя. Дія останньої ґрунтується на використанні хвороботворних властивостей бойових біологічних засобів – мікроорганізмів, здатних розмножуватися в організмах людей, тварин, рослин та спричиняти масові захворювання. Використання інфекційних агентів з неблагородною метою може мати не лише військову, а й терористичні та кримінальні цілі. Тому в останні роки міжнародна спільнота спрямувала значні зусилля на аналіз ефективності дотримання національних законодавств, кодексів поведінки та етики, спостереження за хворобами та реагування на них, біозахист і біобезпеку. Разом із виробленими механізмами протидії та безпеки, розвитком мікробіологічних та медичних технологій справжнім викликом цивілізаційного масштабу наприкінці 2019 року стало розповсюдження вірусу COVID-19.
У геополітичному вимірі поняття безпеки є неоднозначним. Зазвичай під безпекою передбачається захищеність від зовнішніх воєнних загроз або ризиків для держави з боку іншої держави, а також захищеність від внутрішніх воєнних загроз, що походять від недержавних суб’єктів. В останні десятиріччя традиційне поняття безпеки доповнилось іншими поняттями, які розширили природу можливих загроз: приєднавши до воєнних загроз небезпеку тероризму, організованої злочинності та захворювань, що поєднуються з економічними, політичними, соціальними, екологічними та біологічними ризиками. Відповідно, переглянуто перелік об’єктів загроз, зокрема для безпеки на глобальному, національному та індивідуальному рівнях.
Сьогодні ми спостерігаємо, як провідні країни світу намагаються подолати фінансові та економічні проблеми, пов’язані з пандемією COVID-19. Саме наприкінці ХХ століття та у першому двадцятилітті ХХІ століття особливо посилилися екологічні та біологічні загрози й підступна небезпека, яку вони несуть. До засобів масового ураження належить токсична і бактеріологічна (біологічна) зброя. Дія останньої ґрунтується на використанні хвороботворних властивостей бойових біологічних засобів – мікроорганізмів, здатних розмножуватися в організмах людей, тварин, рослин та спричиняти масові захворювання. Використання інфекційних агентів з неблагородною метою може мати не лише військову, а й терористичні та кримінальні цілі. Тому в останні роки міжнародна спільнота спрямувала значні зусилля на аналіз ефективності дотримання національних законодавств, кодексів поведінки та етики, спостереження за хворобами та реагування на них, біозахист і біобезпеку. Разом із виробленими механізмами протидії та безпеки, розвитком мікробіологічних та медичних технологій справжнім викликом цивілізаційного масштабу наприкінці 2019 року стало розповсюдження вірусу COVID-19.
Ключові слова: безпекові виклики; геополітичний стан; пандемія COVID-19; трансформація суспільстваПосилання
Kachyns'kyj, A.B. (2003), Bezpeka, zagrozy i ryzyk: naukovi koncepcii' ta matematychni metody, Kyi'v, рр. 14–16.
Komisarenko, S.V. (2009), «Pro biologichni zagrozy i biozahyst», Ukrai'ns'ke slovo, internet-vydannja, [Online], available at: http://ukrslovo.org.ua/svit/bezpeka/sergij-komisarenko-pro-biologichni-zagrozy-i-biozachyst.html
Kuras, A.I. (2014), «Nacional'na bezpeka Ukrai'ny: vijs'kovo-politychni paradygmy», Naukovi zapysky, Instytut politychnyh i etnonacional'nyh doslidzhen' im. I.F. Kurasa, Issue 2, pp. 230–240.
Pyrozhenko, V. (2006), «Metodologija operacionalizacii' osnovnyh ponjat' nacional'noi' bezpeky: gumanitarna skladova», Politychnyj menedzhment, No. 3, pp. 21–34.
Sytnyk, G.P. (2004), Derzhavne upravlinnja nacional'noju bezpekoju Ukrai'ny, Nacional'na akademija derzhavnogo upravlinnja pry Prezydentovi Ukrai'ny, Kyi'v, 408 p.
Stokgol'ms'kyj mizhnarodnyj instytut doslidzhennja myru and Ukrai'ns'kyj centr ekonomichnyh i politychnyh doslidzhen' im. Oleksandra Razumkova (2008), Shhorichnyk SIPRI: Ozbrojennja, rozzbrojennja ta mizhnarodna bezpeka, Kyi'v, 520 p.
Sungurovs'kyj, M. (2001), «Metodologichnyj pidhid do formuvannja systemy nacional'noi' bezpeky Ukrai'ny», Strategichna panorama, No. 3–4, pp. 46–51.
Sh'on, E. (2006), «Finansuvannja bezpeky u global'nomu konteksti», Shhorichnyk SIPRI 2005: Ozbrojennja, rozzbrojennja ta mizhnarodna bezpeka, Stokgol'ms'kyj mizhnarodnyj instytut doslidzhennja myru and Ukrai'ns'kyj centr ekonomichnyh i politychnyh doslidzhen' im. O.Razumkova, Kyi'v, рр. 267–289.
Breeze, R.G., Budowle, B. and Schutzer, S.E. (ed.) (2005), Microbial Forensics, Elsevier Academic Press, San Diego, 448 p.
Garfinkel, M.S. (2007), Synthetic genomics: options for governance, J.Craig Venter Institute, 22 p., [Online], available at: http://ec.europa.eu/health/dialogue_collaboration/docs/ev_20100318_co25.pdf
Kukułka, J. (1982), «Bezpieczeństwo a współpraca europejska: współzależności i sprzeczności interesów», Sprawy międzynarodowe, No. 7, 29 p.
Lartigue, C., Glass, J.I., Alperovich, N. еt al. (2007), «Genome transplantation in bacteria: changing one species to another», Science, No. 317 (5838), рр. 32–638.
Lopez, A.D., Mathers, C.D., Ezzati, M. et al. (ed.) (2006), Global Burden of Disease and Risk Factors, Oxford University Press and The World Bank, 552 p.
Massachusetts Institute of Technology (2010), «Registry of Standard Biological Parts», [Online], available at: http://parts.mit.edu/registry
Owada, H. (2005), «The United Nations and the maintenance of international peace and security – the current debate in the light of reform proposals», Keynote Speech at the Research Forum on International Law European Society of International Law, Graduate Institute of International Studies, [Online], available at: http://www.esil-sedi.eu/english/pdf/GenevaKeynote.pdf
Oxford University Press (2010), «SIPRI Yearbook: World Armament and Disarmament», New-York, 472 p.
The Royal Society (2006), «Report of the RS-IAP-ICSU international workshop on science and technology developments relevant to the Biological and Toxin Weapons Convention», 23 p.
World Health Organization (2006), «Biorisk management: Laboratory biosecurity guidance», [Online], available at: http://www.who.int/csr/resources/publications/biosafety/WHO_CDS_EPR_2006_6.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. F. Zahurska-Antoniuk, D. О. Grytsyshen
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та на сайті журналу.
