Теоретичні підходи до визначення поняття «туризм»: його сутність та характерні ознаки

Анотація

У статті розглядаються основні теоретичні підходи до визначення поняття «туризм». Аналіз теоретичних досліджень показав, що ні в навчальній, ні в науковій літературі не сформувалося єдиних підходів до трактування сутності понять категорійного апарату туристичної галузі. Ця проблема призводить до неоднозначності та суперечливості трактувань таких понять і спричинює проблемні питання під час правового регулювання туристичної діяльності. На основі проведеного дослідження виявлено, що туризм має чіткі обмеження, характеристики і безліч визначень у понятійному сенсі. Основними характерними ознаками туризму є: виїзд за межі звичайного середовища (з постійного місця проживання); тимчасовий характер подорожі (обмежується періодом, який не перевищує 12 місяців поспіль); без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування (головною метою поїздки не має бути діяльність, яка оплачується із джерела місця, що відвідується); споживання готельних, ресторанних, транспортних, екскурсійних та інших послуг; метою подорожі є дозвілля, рекреація і відпочинок, відвідування знайомих і родичів, ділові і професійні цілі, лікування, релігія та паломництво, інші цілі. Зазначені ознаки покладено в основу власного підходу до трактування досліджуваного поняття. Крім того, необхідно чітко розмежовувати поняття «туризм» та «туристична діяльність». Тому у статті здійснено порівняльну характеристику цих понять і наведено ознаки, за якими вони різняться, зокрема, суб’єкт, мета та вид діяльності. З огляду на зазначене, під туризмом можна розуміти безпосередній процес подорожі, а під туристичною діяльністю – механізм, що забезпечує її здійснення.