Порівняльний аналіз державних банків розвитку Індії та Китаю

Анотація

Економічні системи найбільших країн світу побудовані на взаємодії публічного (державного) та приватного секторів. Банки, що перебувають у державній власності, спрямовані на подолання «провалів» ринку заради загального економічного зростання. У регіоні Південної Азії державний сектор у національній банківській системі відіграє вирішальну роль. Найбільші масштаби операцій характеризують державні банки Індії та Китаю, зокрема, банки розвитку. В той же час, моделі бізнесу таких банків різняться, що обумовлено різним рівнем централізації та втручання держави в економіку. Можна стверджувати, що державні банки розвитку (далі – ДБР) є потужним інструментом економічної політики, що досить успішно використовується для антициклічного регулювання та усунення галузевих і регіональних диспропорцій. Оцінювати ефективність діяльності ДБР необхідно не стільки за традиційним набором показників рентабельності і якості активів, а темпами приросту валового національного продукту, забезпеченням зайнятості, позитивного балансу зовнішньої торгівлі, рівнем національного добробуту країн, в яких вони знаходяться. Узагальнення моделей функціювання ДБР вкрай важливе для України, яка потребує стимулювання економічного зростання і зменшення залежності від зовнішнього кредитного фінансування. Вибір Індії та Китаю для дослідження обумовлений схожістю економік цих країн.